В зв’язку з призначенням Міхеїла Саакашвілі головою Одеської обладміністрації, імовірно, слід очікувати, що через якийсь нетривалий час він власною персоною і очолить новий уряд. Скоріш за все, Петро Олексійович Порошенко, щоб запобігти окупаційно-сепаратистським діям в Одесі, через побажання американської адміністрації, не в останню чергу, через жахливе падіння особистого рейтингу і партії його імені, через зростання народного невдоволення і, врешті-решт, через здоровий глузд і чуйне серце.., таки наважився на радикальну боротьбу проти корупції і олігархії, так би мовити, замовити. І щоб не своїми руками, "подалі від гріха", особа відомого своїми успіхами в цій галузі грузина якнайбільш підхожа для цього. А ще Саакашвілі не пов'язаний зобов'язаннями перед своїми кредиторами, на відміну від багатьох вітчизняних політиків і чиновників - яким дуже важко бути просто чиновниками в силу кон'юнктурних обставин і особливих суб'єктивних психологічних чинників, побічно пов’язаних з рідною їм по крові землею, з якої вони воленс-ноленс крові визискують-то не менше за путінщіну. Він набуде досвіду, якого в нього на Батьківщині було менше – налагодження проведення реформ в тандемі зверху-вниз, знизу-вверх. З часом.
Таким чином, президент перед прийдешніми черговими позачерговими виборами, певно, почав готуватися всерйоз саме від часу цього призначення(та це не єдина причина, знов-таки). Місце Яценюка, подейкують, фактично вирішене: він або переміщується на посаду голови Нацбанку, при цьому його політична сила не виходить з коаліції, або переміщується у політичне небуття – для відставки голоси знайдуться охоче. Оскільки США виступили основним рупором Саакашвілі в Україні, то за його кандидатуру голосуватимуть багато депутатів ще цього скликання, або вже наступного, в разі, якщо коаліція розпадеться і виникне політична криза. В тому числі, Юлія Тимошенко та її партія теж не буде цілеспрямовано виступати проти Саакашвілі, і не тому, що «вони вдвох знялися» в дурнуватому порнофільмі московських режисерів десять років тому, а тому що, попри всі чутки як про «подругу путіна», вона активно шукає саме з Заходом глибокого порозуміння, розуміючи, що і хто гарантує їй і державі свободу та стабільність. А її особа зараз серйозно розглядається на Заході, особливо в Європі, як така, що дуже вірогідно здатна замінити Порошенка, який розчаровує всіх, і яка, на їхні сподівання, буде набагато менше одіозною особисто для путіна.
Розуміючи це та ще багато чого, вище переліченого, Петро Олексійович розумно діє на випередження, плануючи по-доброму використати харизматичного і ефективного грузинського політика, аби не дати ворогам і конкурентам ані шансу. Прем’єр Саакашвілі не буде тим і чим, ким-чим є чи буде Яценюк і Тимошенко. І Прем’єр Саакашвілі має значні шанси покращити президентський рейтинг та його політичної сили перед близькими парламентськими виборами. Розрахунок на те, щоби і собі благо, і народу менше блекоти.
З обережними фанфарами, утім, - хай живе космополітизм з українським присмаком, а надії справджуються не лише в теорії.
(Прогнозую друге місце в фіналі «Голосу країни» учаснику з Грузії Мебо ( чи перше (?)) ;)
