ЄВРО-2012 ПО-ФРАНКІВСЬКИ. ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ (ФОТО)


Чемпіонат Європи з футболу Євро-2012 дістався вже майже фінішної прямої. Позаду три тижні феєричного свята футболу, вболівання за національну збірну й віри у несподіванки. Настав час підводити проміжні підсумки. 



Попри суперечливі думки щодо доцільності витрати численних коштів на підготовку, неможливість привести інфраструктуру країни у належний стан, вже зараз можна говорити про те, що чемпіонат відбувся. Враження про нього, хоч і різносторонні, залишилися, про Україну в черговий раз почули закордоном. А дехто навіть відкрив її для себе по-новому.

 

Євро-2012 стало футбольним святом не лише приймаючих матчі міст, але й загалом всієї України і Польщі. Івано-Франківськ у цьому випадку не є виключенням. В обласному центрі Прикарпаття запанувала справжня футбольна атмосфера.

 

В Івано-Франківську була створена своя фан-зона. Щоправда, неофіційна. Дуже багато мешканців міста на час Євро одягли форму національної збірної, або ж в одяг із символікою чемпіонату. Додають відчуття футбольного свята і прикрашені національними стягами балкони і вікна помешкань.

 

 

 

Безліч розважальних закладів, кафе, барів, ресторанів, пабів перетворилися на острівці футбольного життя. Саме вони збирали сотні іванофранківців і гостей міста на перегляд матчів.

 

 

Знаковою для міста, як і для всієї України стала перемога нашої збірної над шведами. Цю подію іванофранківці святкували до ранку.

 

 

 


Не оминуло Євро і автомобілістів. Українську національну символіку можна було побачити як на звичайних «копійках», так і на дорогих іномарках.

 

 

Багато закордонних гостей радо прикрашалися українською атрибутикою.

 

 


Це стало свідченням того, що незалежно від політичних поглядів, соціального статусу й громадянства Євро об’єднало людей.

 

Своїми думками стосовно чемпіонату поділилися й пересічні франківці.

 

Так, 54-річний Іван відзначає, що Євро дійсно відкрило Україну світу. Пробудило гордість в українців за державу: «У мене завжди піднесений настрій під час чемпіонату. Євро змінило наших людей. До того ж, європейці побачили, що є такі люди хороші і щирі, як українці. Вони пізнають нашу культуру, наші традиції. Європейці відкрили для себе Україну. Думаю, це має дуже позитивне значення. Особисто мене Євро теж змінило. Я почав відчувати гордість за нашу націю».

 

В продовження теми, студентка Марія додає, що ця футбольна подія обєднала українців, а мимоволі "божевільні" очі фанаті просто вражають: «На мою думку, проведення чемпіонту вдалося. Нагадують про Євро і чомусь тішать прапорці на машинах. Дивилась футбол по телебаченню, заздрила тим хто спостерігає за матчем у живу.Трошки божевільні очі фанатів запамятались. Ця подія обєднала українців.».

 

Висловлюючись на цю тему, Михайло наголосив, що навіть недивлячись на певні провали у підготовці і проведенні, чемпіонат таки виправдав сподівання: «Атмосфера Євро сповна добралась і до Франківська. Трансляції матчів можна було переглянути чи не в кожному кафе чи літньому майданчику. Атмосферу стадіону створювала фан-зона, яку відкрили в центрі міста, хоча на мою думку запізно. Пересічні франківчани мали де подивитись матчі практично не відходячи далеко від дому, оскільки на периферії і в спальних районах було достатньо місць де переглянути. На мою думку Євро виправдало надії і сподівання, не без провалів, однак, виходячи з ситуації ми на достойному рівні його провели».

 

Отож, футбол знову виступив об'єднавчим чинником для громадян нашої держави. Саме в цей період ненадовго забулися розбіжності серед населення щодо різних політичних та ідеологічних питань.

 

Євро дійсно стало шансом для України проявити себе, продемонструвати європейцям свій потенціал, свою приязність, гостинність.

 

Уже майже місяць ми по-справжньому живемо футболом. І навіть ті з наших співвітчизників, для кого гра мільонів перебуває не у статусі улюблених, захоплено спостерігають за перебігом континентальної першості.

 

Висновки робить кожен особисто, проте - Євро-2012 і справді стало непересічною подією для життя нашої держави. Адже подібне дійство та атмосфера невідомо коли ще знову навідаються в нашу країну.

 


Дмитро Огерук, спеціально для "Фіртки"

ФОТО: Ростислав Ковтун


29.06.2012 1917 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1813
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

849
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1117
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1550
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2752 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3851

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

977

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

549

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

399

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1096
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5696
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5249
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10644 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1295
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7592
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

993
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1128
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15875
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

396
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1449
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1884
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1773