Чому Азія зростає, а Європа слабшає

 

Немецкая деревня

 

Когда сравниваешь повседневный порядок в Германии и Китае, то можно понять, почему Азия на таком подъеме, а современная Европа дряхляет.

 

Проблема Европы в том, что она достигла состояния в котором есть баланс. В этом балансе уютно, поэтому есть огромный страх потерять достигнутый уровень комфорта. Отсюда в Германии действуют правила, когда, например,ты будучи владельцем дома, не можешь его перестроить так, как хочешь. Ну, просто государство хочет, чтобы твой домик был таким же, как и окружающие домики. Традиция, эстетика и все такое. Это отражает стремление зафиксировать жизнь в этом «упорядоченном рае» и подсознательный страх перед переменами.

 

В Германии хорошо осознаешь, какие мотивы толкали Гитлера на восток и суть всех этих баек о «жизненном пространстве». Там действительно физически ощущается скученность, которая преодолевается только рациональностью организации жизни. Это привело Европу к успеху, но, как следствие, это вызывает ужас перед переменами.

 

Впрочем, не везде. Когда едешь по Польше, то видишь масштабное обновление, начиная от уровня маленького домохозяйства и заканчивая инфраструктурой всего государства. Польша в этом плане больше Восток, чем Запад.

 

В Германии подобное обновление инфраструктуры 70 лет назад было связано с масштабным разрушением инфраструктуры во время ВМВ. Поэтому Польша сегодня напоминает живой улей, а Германия выглядит как музей архитектуры под открытым небом, где жители страны оказались в роли экспонатов,живущие в упорядоченном мире сводов, правил и кодексов, гарантирующих стабильную работу «музея».

 

Китай — это другая медаль рационального решения проблемы огромного количества населения, скученного на ограниченном пространстве. Из-за больших масштабов Китай уже осознал, что приоритетом является не музей под открытым небом, а «творческое разрушение» на опережение, направленное на решение проблемы социума быстрее, чем внутренние противоречия разорвут его на мелкие кусочки.

 

Гений Мао заключается в том, что он преодолел страх китайцев перед разрывом с традицией. Только масштабная личность могла буквально усилием воли заставить этот великий народ уйти из ловушки незыблемых порядков конфуцианства и удариться во внешне безумные эксперименты Великого скачка и Культурной революции, которые внешне провалились, но внутренне создали ровную стройплощадку для самого грандиозного в истории человечества строительства, развернутого Ден Сяопином и его последователями.

 

Как следствие, это раскрыло огромные внутренние ресурсы, которые невозможно было раскрыть, пока китайское общество жило в узких путах традиции Конфуция. Она, в свою очередь, была реакцией на жесточайшую междоусобицу эпохи Воюющих царств. 2500 лет назад Конфуций родил учение о балансе, ставшее ответом на ужасы эпохи крайностей.

 

Спустя тысячелетия она стало тормозом на пути модернизации Китая. И когда Запад осуществил модернизационный рывок в Новое время, то у Китая не было соответствующей религии, идеологии, которая бы позволила не проиграть гонку с западными странами. Как следствие в 19 веке прошел для Китая под знаком упадка и обнищания.

 

И вот сегодня Европа и Китай поменялись ролями. Европа жадно цепляется успехи минувших дней, как это делал Китай, когда столкнулся с Западом в 19 веке, а Китай порвав с помощью Мао с традицией, жадно впитывает элементы западной культуры и технологических новаций, позволяющих вернуться утраченные позиции Серединного царства. В конечном итоге, Европа заплатит упадком, который почувствовали еще Ницше, Шпенглер и другие европейские интеллектуалы конца XIX-начала XX века за боязнь перед переменами.

 

Соревноваться с Китаем могут только США, в более широком плане, англо-саксонская культура, которая пришла к гибкому сочетанию традиции и творческого разрушения на опережение. Именно эти факторы привели англо-саксов к гегемонии в мире и позволяют оставаться серьезными игроками в условиях, когда уже четко виден ее упадок.

 

Урок для нас заключается в том, что одна стратегия в различных условиях может играть как в минус, так и в плюс. Нет универсального решения на все случаи жизни. Для китайцев времен Конфуция и далее переход к сбалансированной модели ( кстати, с помощью врагов конфуцианства — легистов Шан Яна, Хань Фей Цзы и их последователя императора Цинь Шихуанди) позволил оптимизировать развитие государства в соответствии с наличными ресурсами. Именно поэтому Китай отказался от заморской экспансии в 15 веке, хотя его возможности были несравненно больше, чем у Европы. Однако, когда спустя два с половиной тысячелетия эта модель себя исчерпала, Китай нашел встал на путь модернизации, творчески работая с культурным, технологическим и религиозным наследием Запада.

 

Именно в этой плоскости лежит ответ на фундаментальные вызовы перед Украиной сегодня. Наши проблемы лежат не плоскости экономики или государства, но в плоскости базовых ценностей, социальных отношений, которые на них покоятся и которые устарели, позволяя использовать огромный потенциал нашего народа.

 

Юрий Романенко, "Хвиля"


14.11.2014 Юрій Романенко 1041 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2607
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1462
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2726
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1843
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1896
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2359

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

577

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

711

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1934

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1288
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29377
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11249 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5251
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23478
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1697
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6200
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

933
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1257
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2228
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2689