Поки перейдемо до політики, зачепимо іншу тему. Прийшла весна.
У значно більших об'ємах, ніж восени, коли менше сонця, тепла, сиро, багато громадян, не маючи інших варіантів, ризикуючи бути оштрафованими, спалюють минулорічне листя, обрізані гілки. До них можна мати претензії за нанесення шкоди довкіллю, однак треба сказати і інше набагато серйозніше.
Україна, для збільшення доходів бюджету та утримання установ, що мають відношення і функцію контролю за збереженням довкілля, через них застосовує штрафні санкції, систематично підвищує їх рівень, і не тільки у цій сфері. Виникає питання, а де контроль, відшкодування збитків, притягнення до відповідальності за втрати державного та приватного майна, коли горять стратегічні військові склади, заводи і фабрики та інші об'єкти суб'єктів підприємництва. Крім того, такі процеси завдають набагато більше шкоди громадянам, довкіллю.
Ще одна тема. При створенні в останні роки, навіть не повністю заселених гетто, як у центральних так і на околицях міст та селищ, особливо у великих та обласних центрах, виникла інша гостра проблема, не кажучи про техногенні ситуації. Це наявність фантастичної кількості автотранспорту не тільки на дорогах і вулицях але, що набагато гірше, на подвір'ях, тротуарах, навіть на клумбах (скоро навіть і на балконах). Вони цілодобово знаходяться під вікнами житлових будинків, викидають у навколишнє середовище і вікна громадян отруєні наслідки переробки паливно-мастильних матеріалів. В цьому аспекті не слід забувати про аварійні ситуації, якими кишать засоби масової інформації, на рівні із політикою.
Назване - проблема громадян, які дихають отруєними газами і тих, хто має і не має транспортних засобів, особливий негатив для дітей, потребує вирішення. При цьому, не чути від державних діячів, політиків, які знаходяться у цьому ж середовищі, і йдучи до влади обіцяють гори й доли, а тепер розпоряджаються державними коштами, ідеології створення програм облаштувань навколо населених пунктів відповідних автостоянок, як у цивілізованих країнах світу, зокрема Європи (де біля висотних будинків немає авто) куди, судячи із політичних заяв ми уже втілились, крім НАТО, де лишилось "небагато". Легше роздавати землі, в тому числі сільськогосподарського призначення під забудову, маючи преференції з різних сторін.
Вигідніше систематично вводити, підвищувати різні штрафи за порушення, для одержання доходів бюджетів, не кажучи про завищені тарифи на енергоносії.
Будучи на останньому місці у Європі за рівнем життя населення, не забезпечуючи для багатьох мінімальний соціальний захист, українська влада хвалиться про ріст ВВП (валового внутрішнього продукту), середньої зарплати, доходів громадян. Ріст ВВП ніхто прозоро не пояснює, тобто, якщо за рахунок економіки, то де цифри, дані про збільшення об'ємів виробництв і послуг (не товарообороту за рахунок підвищення цін) у натуральних показниках.
А якщо у грошових показниках за рахунок збільшення податків і зборів, що вводяться штучно, зокрема акцизного збору і податку на додану вартість, митних зборів, а також, як вказано вище, тарифів і штрафів тощо. Це не ріст ВВП та економіки у гривневих показниках, а не у натуральних об'ємах, як вказано вище. Зрозуміло, чому суспільству не надається така інформація, бо тоді ріст названих показників залишиться на рівні полум'яних заяв, а не здобутків.
Ріст доходів громадян, про джерела, яких нам не пояснюють, логічно за рахунок підвищення зарплати працівникам бюджетної сфери (пенсій не всім категоріям) органів місцевого самоврядування, де ці процеси використання бюджетних коштів держава віддала їм на самоплив, не обмежуючи додаткові виплати понад посадові оклади, визначені законодавством. Основне, не контрольоване підвищення зарплати відбувається керівним працівникам цих органів і вона сягає від 200 до понад 600 тис.грн за рік. Тобто у багатьох місячна зарплата набагато перевищує річну пенсію громадян, які одержують, наприклад, 3 тис.грн у місяць. Які заслуги перед зубожілим суспільством, щоб самим для себе визначати і одержувати таку заробітну плату. За рахунок стягнення податків і зборів, завищених тарифів, тих же штрафів із населення. От Вам ріст доходів і "середня температура по лікарні". В той самий час на останній погоджувальній Раді із уст першого Віце-прем'єр міністра С.Кубіва прозвучав заклик про об'єднання для боротьби з бідністю, правда невідомо кого з ким, як підтвердження низького рівня життя громадян, власне, самою владою.
Слава Богу, що посадовці змушені подавати декларації, хоч щодо офіційних доходів, бо добились рішення Конституційного суду, де у суддів також немалі здобутки, не вносити інші наявні статки, крім офіційних доходів. Зрозуміло, що Верховна Рада не прийме до чергових виборів законопроекту Президента про відновлення попереднього порядку внесення у декларації усіх наявних активів і не тільки офіційних. Для чого до виборів показувати все, крім і так захмарних зарплат знаючи, що народ не сприйме і заблокує обрання депутатами. Бажання залишитись при владі надалі - вище фарисейського патріотизму.
Аналізуючи теперішній рівень зарплати високопосадовців, багато колишніх державних службовців, виконуючи Закон про заборону займатись підприємницькою діяльністю жаліють, що не займались, маючи набагато нижчу зарплату, ніж зараз подібні або нижчі за посадами. Держава пошила їх у дурні, зважаючи навіть на незаконну заборону перерахунків пенсій при підвищенні зарплати в бюджетній сфері за останні роки.
Слід зазначити, що підвищення доходів і середньої зарплати об'єктивно відбувається в інших сферах за рахунок росту цін на товари, роботи, послуги, що надаються суб'єктами підприємництва, знову ж таки не росту економіки, а внаслідок інфляції, неконтрольованої рентабельності, запровадження державою вищого рівня мінімальної зарплати, з одночасним одержанням більших доходів і коштів, що відраховуються у соціальні фонди та бюджети у вигляді податків.
У продовження теми попередньої статті відносно оподаткування доходів заробітчан. Це поставить на коліна Україну і не збагатить через різке зниження інвестицій. Зокрема, негативно вплине на будівельний бізнес, торгівлю, де зменшиться товарооборот, туристичний бізнес, банківську систему, навчання дітей, лікування хворих і найприкріше негативно вплине на психологію мислення тих, хто відірваний від родин, кров'ю і потом заробляє ці кошти у світах і тих, хто знаходиться на Батьківщині. Значна частина цих коштів залишиться за кордоном та зміцнить їхню економіку внаслідок того ж самого товарообороту (можливо човникового), банківської системи, вплине позитивно на рівень життя мешканців тих країн тощо.
І знову епілог. Тепер після першого туру Президента, хто з них би їх не виграв, нарешті змушена буде проявитись державницька жорстка ідеологія парламентсько-президентської республіки в особі Верховної Ради України. Це позитивний шанс, чого до тепер не було, конституційно керувати державою в межах найвищих повноважень.
Якщо стане Президентом теперішній лідер, як би політики не вважали, що проросійський, Він змушений буде діяти в інтересах України. В іншому випадку йому, через певний час може бути оголошений імпічмент у разі не виправдання політики національних інтересів України.
В іншому варіанті, продовження президентства теперішнім, у якійсь мірі дає йому гарантію певного спокою до парламентських виборів восени, маючи більшість у Верховній Раді. Після виборів така гарантія відносна, не знаючи, які політичні сили прийдуть. У разі не сприйняття попередньої і теперішньої політики, аналізу процесів у суспільстві, нова Верховна Рада може прийняти аналогічне рішення, назване вище.
Відносно імпічменту. Треба прийняти спрощений Закон, оскільки процедура є, але така, що її складно виконати. Крім того, слід зняти недоторканість, щоб відділити від парламенту в нинішніх українських умовах не наказуємі бізнес і злодійство. Одна із відповідей. Хто прийшов до влади після Майдану, чому із 2014 року ці політичні, обов'язкові догми не врегульовані?
Зараз у незвичайній політичній лихоманці, особливо з боку влади, що уже видно після першого туру виборів, своє слово має сказати і суспільство. Щодо рекламних передвиборчих шоу - дебатів, може не треба, як кажуть у народі "публіки" у час, коли скромні Герої вмирають за Батьківщину.
