Ажіотаж

Поки перейдемо до політики, зачепимо іншу тему. Прийшла весна.

У значно більших об'ємах, ніж восени, коли менше сонця, тепла, сиро, багато  громадян, не маючи інших варіантів, ризикуючи бути оштрафованими, спалюють минулорічне листя, обрізані гілки. До них можна мати претензії за нанесення шкоди довкіллю, однак треба сказати і інше набагато серйозніше.

Україна, для збільшення доходів бюджету та утримання установ, що мають відношення і функцію контролю за збереженням довкілля, через них  застосовує штрафні санкції, систематично підвищує їх рівень, і не тільки у цій сфері. Виникає питання, а де контроль, відшкодування збитків, притягнення до відповідальності за втрати державного та приватного майна, коли горять стратегічні військові склади, заводи і фабрики та інші об'єкти  суб'єктів підприємництва. Крім того, такі процеси  завдають набагато більше шкоди громадянам, довкіллю.

Ще одна тема. При створенні в останні роки, навіть не повністю заселених  гетто, як у центральних так і на околицях міст та селищ, особливо у великих та обласних центрах, виникла інша гостра проблема, не кажучи про техногенні ситуації. Це наявність фантастичної кількості автотранспорту не тільки на дорогах і вулицях але, що набагато гірше, на подвір'ях, тротуарах, навіть на клумбах (скоро навіть і на балконах). Вони цілодобово знаходяться під вікнами житлових будинків, викидають у навколишнє середовище і вікна громадян отруєні наслідки переробки паливно-мастильних матеріалів. В цьому аспекті не слід забувати про аварійні ситуації, якими кишать засоби масової інформації, на рівні із політикою.

Назване - проблема громадян, які дихають отруєними газами і тих, хто має і не має транспортних засобів, особливий негатив для дітей, потребує вирішення. При цьому, не чути від державних діячів, політиків, які знаходяться у цьому ж середовищі, і йдучи до влади обіцяють гори й доли, а тепер розпоряджаються державними коштами, ідеології створення програм облаштувань навколо населених пунктів відповідних автостоянок, як у цивілізованих країнах світу, зокрема Європи (де біля висотних будинків немає авто) куди, судячи із політичних заяв ми уже втілились, крім НАТО, де лишилось "небагато". Легше роздавати землі, в тому числі сільськогосподарського призначення під забудову, маючи преференції з різних сторін.

Вигідніше систематично вводити, підвищувати різні штрафи за порушення, для одержання доходів бюджетів, не кажучи про завищені тарифи на енергоносії.

Будучи на останньому місці у Європі за рівнем життя населення, не забезпечуючи для багатьох мінімальний соціальний захист,  українська влада хвалиться про ріст ВВП (валового внутрішнього продукту), середньої зарплати, доходів громадян. Ріст ВВП ніхто прозоро не пояснює, тобто, якщо за рахунок економіки, то де цифри, дані про збільшення об'ємів виробництв і послуг (не товарообороту за рахунок підвищення цін) у натуральних показниках.

А якщо у грошових показниках за рахунок збільшення податків і зборів, що вводяться штучно, зокрема акцизного збору і податку на додану вартість, митних зборів, а також, як вказано вище, тарифів і штрафів тощо. Це не ріст ВВП  та  економіки у гривневих показниках, а не у натуральних  об'ємах, як вказано вище. Зрозуміло, чому суспільству не надається така інформація, бо тоді ріст названих показників залишиться на рівні полум'яних заяв, а не здобутків.

Ріст доходів громадян, про джерела, яких  нам не пояснюють, логічно за рахунок підвищення  зарплати працівникам бюджетної сфери (пенсій не всім категоріям) органів місцевого самоврядування, де ці процеси використання бюджетних коштів держава віддала їм на самоплив, не обмежуючи додаткові виплати понад посадові оклади, визначені законодавством. Основне,  не контрольоване підвищення зарплати відбувається керівним працівникам цих органів і вона сягає від 200 до понад 600 тис.грн за рік. Тобто у багатьох місячна зарплата набагато перевищує річну пенсію громадян, які одержують, наприклад, 3 тис.грн у місяць. Які заслуги перед зубожілим суспільством, щоб самим для себе визначати і одержувати таку заробітну плату. За рахунок стягнення  податків і зборів, завищених  тарифів, тих же штрафів із населення. От Вам ріст доходів і "середня температура по лікарні". В той самий час на останній погоджувальній Раді  із уст першого Віце-прем'єр  міністра  С.Кубіва  прозвучав заклик про об'єднання для боротьби з бідністю,  правда невідомо кого з ким, як підтвердження низького рівня життя громадян, власне, самою владою.

Слава Богу, що посадовці змушені подавати декларації, хоч щодо офіційних доходів, бо добились рішення Конституційного суду, де у суддів також немалі здобутки,  не вносити інші  наявні статки, крім офіційних доходів. Зрозуміло, що Верховна Рада не прийме до чергових виборів законопроекту Президента про відновлення попереднього порядку внесення у декларації усіх наявних  активів і не тільки офіційних. Для чого до виборів показувати все, крім і так захмарних зарплат знаючи, що народ не сприйме і заблокує обрання депутатами. Бажання залишитись при владі надалі - вище фарисейського патріотизму.

Аналізуючи теперішній рівень зарплати високопосадовців, багато колишніх державних службовців, виконуючи Закон про заборону займатись підприємницькою діяльністю жаліють, що не займались, маючи набагато нижчу зарплату, ніж зараз подібні або нижчі за посадами. Держава пошила їх у дурні, зважаючи навіть на незаконну заборону перерахунків пенсій при підвищенні зарплати в бюджетній сфері за останні роки.

Слід зазначити, що підвищення доходів і середньої зарплати об'єктивно  відбувається в інших сферах за рахунок росту цін на товари, роботи, послуги, що надаються суб'єктами підприємництва, знову ж таки не росту економіки, а  внаслідок інфляції, неконтрольованої рентабельності, запровадження державою вищого рівня мінімальної зарплати, з одночасним одержанням більших доходів і коштів, що відраховуються у соціальні фонди та бюджети у вигляді податків.

У продовження теми попередньої статті відносно оподаткування доходів заробітчан. Це поставить на коліна Україну і не збагатить через різке зниження інвестицій. Зокрема, негативно вплине на будівельний бізнес, торгівлю, де зменшиться товарооборот, туристичний бізнес, банківську систему, навчання дітей, лікування хворих і найприкріше негативно вплине на психологію мислення тих, хто відірваний від родин, кров'ю і потом заробляє ці кошти у світах і тих, хто знаходиться на Батьківщині. Значна частина цих коштів залишиться за кордоном та зміцнить їхню економіку внаслідок того ж самого товарообороту (можливо човникового), банківської системи, вплине позитивно на рівень життя мешканців тих країн тощо.

І знову епілог. Тепер після першого туру Президента, хто з них би їх не виграв, нарешті змушена буде проявитись державницька жорстка ідеологія парламентсько-президентської республіки в особі Верховної  Ради України. Це позитивний шанс, чого до тепер не було, конституційно керувати державою в межах найвищих повноважень.

Якщо стане Президентом теперішній лідер, як би політики не вважали, що проросійський, Він змушений буде діяти в інтересах України. В іншому випадку йому, через певний час може бути  оголошений імпічмент у разі не виправдання політики національних інтересів України.

В іншому варіанті, продовження президентства теперішнім, у якійсь мірі дає йому гарантію певного спокою до парламентських виборів восени, маючи більшість у Верховній Раді. Після виборів така гарантія відносна, не знаючи, які політичні сили прийдуть. У разі не сприйняття попередньої і теперішньої політики, аналізу процесів у суспільстві, нова Верховна Рада може прийняти аналогічне рішення, назване вище.

Відносно імпічменту. Треба прийняти спрощений Закон, оскільки процедура є, але така, що її складно виконати. Крім того, слід зняти недоторканість, щоб відділити від парламенту в нинішніх українських умовах не наказуємі  бізнес і злодійство. Одна із відповідей. Хто прийшов до влади після Майдану, чому із 2014 року ці політичні, обов'язкові догми не врегульовані?

Зараз у незвичайній політичній лихоманці, особливо з боку влади, що уже видно після першого туру виборів, своє слово має сказати і суспільство. Щодо рекламних передвиборчих  шоу - дебатів, може не треба, як кажуть у народі  "публіки"  у час, коли скромні Герої вмирають за Батьківщину.


10.04.2019 Костишин Антон 14066
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1079
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

657
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1138
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2381 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3469
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2901 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

758

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

933

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1400
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4905
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10286 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8764
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

518
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

746
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1048
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

843
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2969 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1055
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1457
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1401
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1621