агенція новин

На перехресті українських сподівань

Характерною ознакою українських виборів західні спостерігачі вже давно визнали їхню непередбачуваність: “Ніколи наперед невідомо, хто переможе”.  Українці це сприйняли як комплімент про нашу демократичність і не зауважили прихованої іронії. Адже українці не готують перемогу свого кандидата, вони на неї сподіваються.

Одні надіються, що комедійний актор без політичного досвіду й інтелектуального запліччя знищить олігархічну систему. Інші – що олігарх, у котрого обсяг невиконаних обіцянок переважили тільки показники особистого збагачення впродовж першої каденції, у другій виведе країну з війни і бідності. І справа тут не в персоналіях кандидатів чи конкретних обставинах – просто українському народові притаманно, і то не від нині, сподіватись.

В Європі є народи, як-от північноєвропейські протестанти, котрі сильні завдяки своєму живому розумові, інші – переважно католицькі – завдяки своїй вірі. В українців ж особливий шлях – незнищенна схильність до пишання і сподівання. Коли ж пишатися нічим – а зараз саме такий час – то залишається тільки сподіватись. Навіть за безнадійних обставин. Це не нове. Ця схильність заразила навіть найкращих представників нашого народу, а її суть сформулювала Леся Українка:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Убрана в шати поезії ця доволі безглузда формулка стала своєрідною квінтесенцією української душі, системою вірувань українського народу. Шліфована впродовж кількох століть, переказувана від покоління до покоління здатність сподіватися в певних моментах історії навіть набирала в очах українців ознак чи то віри, чи то розуму. Але вона не здатна була їх замінити повністю. Бо сподівання народжується на перехресті віри і розуму. І на тому ж перехресті помирає. І нас нічого не навчив факт, що наші українські сподівання впродовж історії помирали одне за одним, але їхню загибель ми не вміли використати для перемоги. Тому вони тягнуться за нами шлейфом поразок.

На що ми сподівалися, приміром, коли з моменту здобуття незалежності пасивно спостерігали за розкраданням спільного майна та знищенням економіки; за ростом корупції і комерціалізацією політики; за скороченням боєздатної армії і збільшенням армії чиновників; за деградацією професійної і вищої освіти, розвалом системи охорони здоров’я, олігархізацією ЗМІ і т. ін.? І не лише спостерігали, а часто й брали у цьому участь. То звідки б мала взятись успішна держава і цивілізоване суспільство?

От і зараз українець сподівається. Але вже досить. Час зійти з перехрестя сподівань і піти однією з доріг – або розуму, або віри. Це принципово різні шляхи.

Ще кілька десятиліть тому Герман Гессе на основі досвіду і книжок поділив людей на два основні типи: розумних і побожних. “Людина розумна ні у що не вірить так сильно, як у людський розум…Людина розумна прагне влади…Вона є вихователем. Розумний є схильним недовіряти своїм інстинктам”, – писав Гессе у листі до Томаса Манна. А що ж українець? Якби насправді прагнув влади, то, здобувши її під час “революції гідності”, не віддав би негідним. Якби був вихователем, то не поводився б зі своїми співгромадянами,як наглядач у колонії. Якби вірив у розум і не довіряв своїм інстинктам, то вчився б щосили, а не списував з єесівських чи держдепівських шпаргалок.

“Віра і відчуття життя в людини побожної базуються на повазі, що виражається, зокрема, у двох головних рисах: сильному відчутті природи і віри в надрозумовий лад світу”, – пише Гессе. Це, здається, теж не про нас. Чи пасує це до українця, котрий, наприклад, безпощадно вирубує Карпати або розкопує поліські ліси в пошуках “сонячного каменю”? Чи це про “віруючих” з різних конфесій, що готові одні одних повбивати за церковне майно, захищаючи “благочестивих” батюшок на мерседесах?

Багато хто ще сподівається, що воно все само собою мине, “розсмокчеться” і не залишить по собі сліду. Це тому, що сподівання заміняє їм потребу читати-розуміти-думати. З часом наші сильні надії починають нам видаватися вірогідними прогнозами, реалістичними перспективами, аргументованою аналітикою тощо. Тож нічого дивного, що прогнози не збуваються, перспективи не відкриваються, а аналітика виявляється оманливою.

Тому з перехрестя сподівань все ж доведеться зійти. І якщо виберемо дорогу віри, то треба буде зрозуміти, що вірити потрібно в Бога, а не в те, що “Хтось прийде, порядок наведе”. Якщо ж дорогу розуму – сприйняти і вивчити механізми й правила, які діють у тому світі, який нам миліший і з яким ми хотіли б зблизитися. Якщо ми йдемо до Європи, то мусимо усвідомити, що “Європа знає ціну, але й має цінності”. А творення цінностей, зокрема й національних, є не наслідком сподівань, а результатом плекання розуму чи віри. А найкраще – їх обох.

Володимир Павлів, matrix-info.com

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі (1)

Çàãðóçêà...
Чернець 2019.04.09, 09:01

Суперово!!! Дуже гарна і мудра стаття. Побільше би таких, а то віримо в обіцянки-цяцянки, що олігарх у другому терміні  більше красти не буде і долатиме бідність,алейогоставленик-премєр вже узаконив новий стрибок тарифів у травні-жовтні, а ми все віримо і сподіваємось чуда. Віримо, що зелений кандидат без програми нам перетворить країну у рай. І паплюжимо Юлю, яка йшла до насіз конкретною Програмою дій. Вона бач бреше, а ці?!!! Знву нас поставили перед вибором: погане і ще гірше. Знову обиратимемо з лайн...

16.05.2019
Наталія Храбатин

Чи правлять масони світом? В якій мірі вони контролюють українську економіку та політику? Масони не дуже поспішають розповідати про свою діяльність та ділитися планами.

3499
13.05.2019
Марія Лутчин

Туреччина, Єгипет, Болгарія, Чорногорія, Таїланд чи навіть Шрі-Ланка. Такі вже звичні місця для відпочинку закордоном для українського туриста.

1631 1
10.05.2019
Володимир Омом

Андрій Ділай, колишній гравець  футбольної команди Івано-франківська, що брала участь у чемпіонаті  СРСР серед команд Першої ліги.

1094
10.05.2019

На Прикарпатті, як завжди, не обходиться без парадоксів. Що більше місто – то бідніший міський голова. Натомість мери невеликих містечок купаються у розкошах.

1651
07.05.2019
Лілія Маршалко

Упродовж трьох днів Івано-Франківськ став столицею  живопису, скульптури, літератури, кіно, театру, музики та народних мистецтв.

1178 1
02.05.2019

Щороку для покращення соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області Кабмін виділяє грошову допомогу у вигляді субвенцій.

957

Ми живемо за часів швидких змін. Смисли легко – й, здається, безтурботно – переливаються у нові форми.

947

Мерська услужливість = ризик фінансових втрат. Про землю, "алхіміків", новий генплан і приховані мотиви. Фахівцям і "чайникам".

1218 2

Політика розкриває себе повноцінно в дихотомії — свій чи чужий: свій зі своїм метаболізмом; чужий — з іншородним.

702

Поки перейдемо до політики, зачепимо іншу тему. Прийшла весна.

1150
20.05.2019

 Уфолог Скотт Уорінг опублікував на своєму сайті новий матеріал. 

112
08.05.2019

Існує теорія, згідно з якою Гітлер створив загін мутантів, і вони можуть почати космічну війну.

584 1
15.04.2019

Нещодавно над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС було виявлено таємничий літаючий об'єкт.

1827 4
13.05.2019

12 травня, з нагоди Дня матері, Архієпархія УГКЦ організувала Молитовну ходу Вервиці вулицями Івано-Франківська.

1747
03.05.2019

Згідно з писаннями та переказами, точним відображенням яких є церковний календар...

531 1
20.05.2019

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син.

118
20.05.2019

Протягом тижня на території Івано-Франківської області через сильні зливи підтоплено будинки, пошкоджено мости та дороги.

5514
19.05.2019

Державний реєстратор Богородчанської селищної ради Івано-Франківської області Орися Гринишин у своїй декларації про майновий стан за 2018 рік вказала, що володіє церковною спорудою.

2345
19.05.2019

У п'ятницю, 17 травня в Києві відбувся XXII Національний конкурс краси і таланту "Королева України-2019".

1023
18.05.2019

У селі Микуличин після проливної короткочасної грози підтопило приватні будинки та кілька доріг, десятки дворів зазнали колосальних збитків.

8072