18 років тому, 4-го жовтня 2001-го року пасажирський літак Ту - 154 авіакомпанії «Сібірь», що виконував рейс із Тель - Авіва в Новосибірськ впав у Чорне море після влучання у нього ракети протиповітряного комплексу С - 200.
Ракета була випущена із землі під час україно - російських навчань з ППО, що поводились в цей час в Криму на мисі Опак поблизу Керчі, на території полігону 31-го дослідного центру Чорноморського флоту РФ. Всі 78 осіб, що знаходились на борту літака загинули, інформує Військова історія.
За офіційною версією ракета, яка збила літак була випущена українськими військовими, та й сам офіційний Київ взяв на себе відповідальність за цю катастрофу зі всіма витікаючими наслідками. Однак, існує ціла низка обставин в цій історії, які вказують на те, що цивільний літак був знищений російською ракетою, а українська влада прикрила російську взявши провину на себе.
Під час спільних україно - російських навчань проводились запуски ракет із комплексів С - 200, С - 300, С - 125, а також ЗРК «Бук» і «Куб». Стрільби проводились по безпілотним літальним апаратам із кодовою назвою «Рейс». В загальній кількості по цілям було випущено 23 ракети. Цивільний літак йшов на висоті 11 км по міжнародному повітряному коридору В - 145, на який не поширюються жодні обмеження, в тому числі і тимчасові під час проведення військових навчань на землі. В момент зникнення літака із радарів він знаходився в 200-от кілометра на південний захід від Сочі. Приблизно в той же момент пілотом літака Вірменських авіаліній, що знаходився неподалік було помічено спалах.
За даними контролю російського РЛК «Геленджик» від 4-го жовтня 2001-го року в повітряному просторі за 30 секунд до вибуху спостерігалася ракета 5В28 ЗРК С-200В на відстані 50 км від місця катастрофи. Відповідно до тактико - технічних характеристик С - 200 ракета технічно не могла за 30 секунд подолати відстань в 50 км до літака Ту-154. Швидкість польоту ракети С-200: 700-1200 м/с в залежності від дальності. Тобто, максимальна відстань, куди могла за 30 секунд долетіти ракета українського ЗРК С-200 - це 36 кілометрів.
ЗРК С-200 використовує пасивну систему наведення ракети на ціль, а ЗРК С-300 використовує напівактивну систему наведення. Це означає, що ракета ЗРК С-200 української ППО могла вразити літак тільки в тому випадку, якщо наземний локатор підсвічував ціль. Але як встановлено слідством, за три хвилини до вибуху українська радіолокаційна апаратура була відключена. Тобто, виходить, що ракета українського ЗРК С-200 не була наведена на цивільний літак або вже до того вразила навчальну мішень «Рейс».
З цього всього випливає, що з досить великою долею вірогідності можна припустити, що літак Ту-154 авіакомпанії «Сібірь» було збито ракетою С-300 російської ППО, яка захопила літак після того як українська система ЗРК С-200 збила навчальну мішень. Непрямим доказом того, що цивільний літак збила саме Росія є і виступ президента РФ Путіна ввечері 4-го жовтня, тобто одразу ж після авіакатастрофи. В ньому він заявив наступне:
«По-перше, заздалегідь усі необхідні служби в Україні були повідомлені. По-друге, зброя, яка використовувалося в цей час, за тактико - технічними даними не могла дістати повітряні коридори, в яких знаходилося наше повітряне судно».
Мотивом української верхівки у визнанні своєї вини у вбивстві 78-ми цивільних осіб могла бути щедра фінансова винагорода з боку Кремля. Не варто забувати, що не за довго до того, в тому ж році, Путін потрапив в потужний світовий скандал із підводним човном «Курськ» і нові звинувачення у смертях людей йому були не потрібні. Український суд, до слова кажучи, так і не засудив жодного військового, що брав участь в тих навчаннях ППО поблизу Керчі. Можливо нічия вина не була доведена сам тому, що винних треба було шукати в Росії, а не Україні.
На фотографіях в газеті «Камсамольская правда» загиблі члени екіпажу пасажирського літака Ту - 154, що був помилково збитий ракетою ЗРК над Чорним морем 4-го жовтня 2001-го року.