агенція новин

Андрій Ділай: Івано-Франківськ назавжди залишається частиною мого футбольного життя

Андрій Ділай, колишній гравець  футбольної команди Івано-франківська, що брала участь у чемпіонаті  СРСР серед команд Першої ліги. В команді він провів не повних два роки,  зігравши 72 матчі  (64 у чемпіонаті та 8 у розіграші Кубку).

З Андрієм Степановичем вдалось поспілкуватись під час футбольного турніру присвяченого пам'яті його товариша на футбольному полі та у житті -  Віктора Клим'юка, який традиційно проходить у квітні у Івано-Франківську.


Андрій Степанович, як  потрапили до команди «Спартак»  Івано-Франківськ?

Спогади найприємніші.  На початку  1980 року,  мене запросили в  івано-франківський «Спартак»  Іштван Шандор, який разом із Валентином Тугаріном готували команду до нового сезону. Під керівництвом  Іштвана  Дьордьовича  я грав в ужгородській «Говерлі», яка на той час виступала у другій лізі.

Крім мене у «Спартак» прийшли  мої  одноклубники по команді із Ужгорода – Юрій Ципле та  Сергій Семушин.  Юрію,  в наступному вдалось закріпитись у команді, а ось Сергій, зігравши  три гри у розіграші Кубку СРСР, повернувся до Ужгорода.

Що на той час представляв собою «Спартак»?

В Івано-Франківськ я приїхав, коли мені було 22 роки. Як кажуть футбольна кар'єра лише починалась.   Попасти на той час у команду першої союзної ліги  було почесно. «Спартак» за своїм складом був добротною та самобутньою  командою,   яка проводила свій восьмий сезон у першій  союзній лізі.

В її складі виступали як місцеві футболісти, так і футболісти з інших куточків республіки. Мені випала нагода грати разом із  вихованцями місцевого футболу - Тарасом Белеєм,  Миколою Пристаєм, Ігорем Юрченко,  Богданом Морозом, Віктором Клим'юком  та багато іншими.  

 


«Спартак» Івано-Франківськ. 1980р. Андрій Ділай, другий справа у нижньому ряді

У свій перший сезон я зіграв 41 матч із 46, які провів «Спартак» у тому сезоні.  Вважаю, що дебют у «Спартаку» мені вдався. Хоч команда проводила сезон не стабільно, але головне завдання своє успішно виконала – зберегла місце серед команд першої союзної  ліги,  випередивши  такі знані команди, як  запоріжський «Металург», ярославський «Шинник», свердловський «Уралмаш» та  «Крила Рад», що у не  давно ще  виступала у вищій лізі радянського футболу.

Вже традиційно, на початку сезону, у команди з'явився новий головний тренер та команда змінила назву.

Керівництво міста та області ініціювало зміну головного тренера.  Валентина Тугаріна замінив Іштван Шандор. Початок сезону для нас видався вкрай невдало.   Хоча в домашніх матчах, що передували старту чемпіонату,  із «Трактором» та «Кузбасом»,  ми здобули нічию та перемогу. Після них команду переслідували невдачі.  Команда опинилась у зоні вильоту. 

В команду, на посаду головного тренера було запрошено Віктора Лукашенка, з яким було пов'язані успіхи команди у 1972р. та який у попередньому сезоні повернув Дніпропетровську вищу лігу союзного футболу.

Чесно сказати відносини в мене з ним не склались.    В цей час я спілкувався  із Леонідом Ковтуном,  який на той час працював тренером у «Дніпрі».  Він знаючи мою ситуацію, запропонував мені перебратись до Дніпропетровська.

Команда тоді невдало виступала у вищій лізі, у дебютний сезон повернення до неї.  Після невеличких вагань, я прийняв рішення перейти  у «Дніпро». Було якось боязко на той час, але про прийняте рішення не жалкую, оскільки саме з тією командою, у 1983 році, здобув один із найвагоміших успіхів для «Дніпра», здобувши   вперше звання  чемпіона СРСР.

 Останній свій  матч за івано-франківське «Прикарпаття», я зіграв  із львівськими «Карпатами».  Під кінець другого тайму вийшовши на заміну, «Прикарпаття» тоді перемогло львів'ян - 3:1.   

Саме в той сезон команда втратила багаторічну прописку у перші лізі. Яка була причина?

Через стільки років важко сказати про причини. Знаю, що «Прикарпаттю» завадив так званий ліміт нічиїх, який тоді діяв,  Якщо не помиляюсь, саме нічия у Ставрополі, в останньому матчі не додала команді бажаного очка, яке було рятівне для неї. Рахую, що команда з гідністю представляла своє місто,  даруючи своїм вболівальникам насолоду від гри та результатів.

На той час в Івано-Франківську були всі умови для утримання команди у першій лізі.  Команда мала заміську базу, мала власний автобус. Жодних проблем із заробітною платою та преміальними я не пам'ятаю. Футболісти забезпечувались житлом. Я був не виключенням, від керівництва  команди отримав квартиру на вул. Братів Хоткевича, у новозбудованому будинку. Місто мені дуже  подобалось, своєю компактністю та зручністю.

Ви згадали, що останній свій матч у складі івано-франківської команди провели проти «Карпат», за які у своїй кар'єрі не зіграли жодного матчу.

Саме так. Як відомо я народився на Львівщині, як кожний хлопчина  мріяв грати за «Карпати», які є гордістю західного регіону України.  Однак життя так розпорядилося, що основні футбольні звитяги  чекали  мене  у «Дніпрі», куди я потрапив з Івано-Франківська.

Свого часу, мене запрошували до Львова.  Пропонуючи не погані умови. На той час -  це квартира та авто. Все це в мене було у Дніпропетровську.  На той час  мені хотілось грати у футбол, як можна на найвищому рівні.  Саме  «Дніпро» давав такий шанс. Насамперед,  у матчах із європейськими командами у розіграшах єврокубків.  

Проведені матчі у Кубку чемпіонів та Кубку УЄФА  - це у пам'яті на все життя. Неймовірні матчі із французьким «Бордо», якому в 184 фіналу поступились лише у серії післяматчевих пенальті.

Дніпро Дніпропетровськ- чемпіон СРСР 1983 року. Андрій Ділай п'ятий у верхньому ряді з права

Хоча, все ж міг зіграти за «Карпати».  В кінці 1987 року,  керівництвом львівської команди велись переговори із Володимиром Олексійовичем Емцем, який на той час очолював кишинівський «Ністру».   Я. із Володимиром Олексійовичем  постійно  підтримував спілкування. В одній із розмов, він розповів про такий варіант та спитався чи я би погодися переїхати до Львова.  Але не судилось.  В кінці того ж , року Володимир Емець пішов із життя…

Ви вже друге в  Івано-Франківвську, на турнірі пам'яті свого товариша Віктора Клим'юка?

Наразі проживаю  у рідному  у Сокалі. Івано-Франківськ не далеко ж.   На запрошення його сина Андрія, відвідую  Івано-Франківськ, під час  турніру пам'яті його батька, мого товариша як у футболі, так і у житті.

Такі турніри це насамперед пам'ять тим кого не має з нами. Як кажуть людина живе доти, поки про неї пам'ятають.  Це лише можна вітати

зліва напрвао:  Ярослав Думанський, Андрій Ділай, Олександр Микулець та Олег Руденський

До того ж. завжди приємно бувати там, де проходили твої футбольні роки, де доводилось грати у свою улюблену гру.

Прикро, що в Івано-Франківську ніяк не добудуть центральний стадіон. Місто, із цікавою та самобутньою історією,  заслуговує на належну футбольну інфраструктуру.

Ось, поряд з ним, побудували   новий стадіон із  штучним  футбольним покриттям, а він вигляд має не кращий за центральний стадіон, який будується ще з часів СРСР. 

Весь понищений та  занедбаний, і це  при тому, що його здається не давно таки  збудували.  Довелось чути, що побудували для занять футболом для дітей, а вони не  в змозі на ньому проводити необхідні навчально-тренувальні  заходи,  оскільки цю спортивну споруду  перетворили  у комерцію. Прикро.


Володимир ОМОМ

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


10.05.2019 Володимир Омом 3034
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

23.08.2019
Лілія Горковенко

Майстриня розповіла про те чим її косметика є унікальною та як вона «вселяє» частинку Карпат у свою продукцію.

548 2
22.08.2019
Марія Лутчин

21 січня 1990 року національний стяг на риштуванні ратуші підняв рухівець, оператор ОТБ «Галичина» Тарас Майстришин.

549
20.08.2019
Марія Лутчин

Ми звернулися до емігрантів з Прикарпаття різного віку, статі та соціального статусу з питанням, що має змінитися в Україні, щоб вони повернулися на Батьківщину?

2367
15.08.2019
Марія Лутчин

"Ми взяли потужний темп, люди до цього звикли і вимагають більшого, збавляти вже не можна".

2404
14.08.2019
Лілія Горковенко

Про сучасний стан, перспективи функціонування, співпрацю з правоохоронними органами та владою розмірковує Володимир Данів – керівник Івано-Франківського обласного громадського формування.

1947 2
13.08.2019
Люся Грибик

Івано-Франківськ за останні роки став відомим завдяки проведенню декількох міжнародних фестивалів. Одним з них є Крайка.

2143 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

811

Моя любов до селян абстрактна. Я люблю їх за те, що жодне селянське повстання не призвело до створення держави, до створення апарату насилля.

157

Знаєте, коли звучить ім‘я Квентіна Тарантіно, то кожен хто знає цю людину одразу цікавиться причиною озвучення такого слова.

487

Все в мозку. Центр курування оргазмами просто в нашій голові. Іноді мене можуть збуджувати найнесподіваніші речі.

570
20.08.2019

"Мисливець за інопланетянами" Скот Ворінг стверджує, що на фотографії, яку зробив марсохід NASA, зображено жінку, чоловіка і дитину.

219
12.08.2019

З огляду на розвиток науки, піраміди тримають таємниці під піском і не дають дослідникам розкрити всі секрети історії.

528
08.08.2019

Крихітні безхребетні, які вважаються найживучішими істотами на Землі, були на борту ізраїльського місяцехода "Берешит".

570
12.08.2019

Капелан Івано-Франківського клінічного центру паліативної допомоги Ярослав Рохман номінований на медичну відзнаку України "Орден Святого Пантелеймона".

958
10.08.2019

Усі ми живемо у світі із шаленим темпом ритму, ретельним плануванням, напруженими робочими графіками.

915
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

177
23.08.2019

Результати лабораторних досліджень за 2018 та перше півріччя 2019 року.

6682
22.08.2019

Відома франківчанка Тіна Кароль 22 серпня презентувала новий трек під назвою "Вабити". 

4273
21.08.2019

Виступ українського льотчика публіка супроводжувала гучними оплесками.

1869 1
21.08.2019

Українська співачка Тіна Кароль, яка зняла у США новий кліп, дала ще один привід говорити про себе.

13372 2