агенція новин

Андрій Ділай: Івано-Франківськ назавжди залишається частиною мого футбольного життя

Андрій Ділай, колишній гравець  футбольної команди Івано-франківська, що брала участь у чемпіонаті  СРСР серед команд Першої ліги. В команді він провів не повних два роки,  зігравши 72 матчі  (64 у чемпіонаті та 8 у розіграші Кубку).

З Андрієм Степановичем вдалось поспілкуватись під час футбольного турніру присвяченого пам'яті його товариша на футбольному полі та у житті -  Віктора Клим'юка, який традиційно проходить у квітні у Івано-Франківську.


Андрій Степанович, як  потрапили до команди «Спартак»  Івано-Франківськ?

Спогади найприємніші.  На початку  1980 року,  мене запросили в  івано-франківський «Спартак»  Іштван Шандор, який разом із Валентином Тугаріном готували команду до нового сезону. Під керівництвом  Іштвана  Дьордьовича  я грав в ужгородській «Говерлі», яка на той час виступала у другій лізі.

Крім мене у «Спартак» прийшли  мої  одноклубники по команді із Ужгорода – Юрій Ципле та  Сергій Семушин.  Юрію,  в наступному вдалось закріпитись у команді, а ось Сергій, зігравши  три гри у розіграші Кубку СРСР, повернувся до Ужгорода.

Що на той час представляв собою «Спартак»?

В Івано-Франківськ я приїхав, коли мені було 22 роки. Як кажуть футбольна кар'єра лише починалась.   Попасти на той час у команду першої союзної ліги  було почесно. «Спартак» за своїм складом був добротною та самобутньою  командою,   яка проводила свій восьмий сезон у першій  союзній лізі.

В її складі виступали як місцеві футболісти, так і футболісти з інших куточків республіки. Мені випала нагода грати разом із  вихованцями місцевого футболу - Тарасом Белеєм,  Миколою Пристаєм, Ігорем Юрченко,  Богданом Морозом, Віктором Клим'юком  та багато іншими.  

 


«Спартак» Івано-Франківськ. 1980р. Андрій Ділай, другий справа у нижньому ряді

У свій перший сезон я зіграв 41 матч із 46, які провів «Спартак» у тому сезоні.  Вважаю, що дебют у «Спартаку» мені вдався. Хоч команда проводила сезон не стабільно, але головне завдання своє успішно виконала – зберегла місце серед команд першої союзної  ліги,  випередивши  такі знані команди, як  запоріжський «Металург», ярославський «Шинник», свердловський «Уралмаш» та  «Крила Рад», що у не  давно ще  виступала у вищій лізі радянського футболу.

Вже традиційно, на початку сезону, у команди з'явився новий головний тренер та команда змінила назву.

Керівництво міста та області ініціювало зміну головного тренера.  Валентина Тугаріна замінив Іштван Шандор. Початок сезону для нас видався вкрай невдало.   Хоча в домашніх матчах, що передували старту чемпіонату,  із «Трактором» та «Кузбасом»,  ми здобули нічию та перемогу. Після них команду переслідували невдачі.  Команда опинилась у зоні вильоту. 

В команду, на посаду головного тренера було запрошено Віктора Лукашенка, з яким було пов'язані успіхи команди у 1972р. та який у попередньому сезоні повернув Дніпропетровську вищу лігу союзного футболу.

Чесно сказати відносини в мене з ним не склались.    В цей час я спілкувався  із Леонідом Ковтуном,  який на той час працював тренером у «Дніпрі».  Він знаючи мою ситуацію, запропонував мені перебратись до Дніпропетровська.

Команда тоді невдало виступала у вищій лізі, у дебютний сезон повернення до неї.  Після невеличких вагань, я прийняв рішення перейти  у «Дніпро». Було якось боязко на той час, але про прийняте рішення не жалкую, оскільки саме з тією командою, у 1983 році, здобув один із найвагоміших успіхів для «Дніпра», здобувши   вперше звання  чемпіона СРСР.

 Останній свій  матч за івано-франківське «Прикарпаття», я зіграв  із львівськими «Карпатами».  Під кінець другого тайму вийшовши на заміну, «Прикарпаття» тоді перемогло львів'ян - 3:1.   

Саме в той сезон команда втратила багаторічну прописку у перші лізі. Яка була причина?

Через стільки років важко сказати про причини. Знаю, що «Прикарпаттю» завадив так званий ліміт нічиїх, який тоді діяв,  Якщо не помиляюсь, саме нічия у Ставрополі, в останньому матчі не додала команді бажаного очка, яке було рятівне для неї. Рахую, що команда з гідністю представляла своє місто,  даруючи своїм вболівальникам насолоду від гри та результатів.

На той час в Івано-Франківську були всі умови для утримання команди у першій лізі.  Команда мала заміську базу, мала власний автобус. Жодних проблем із заробітною платою та преміальними я не пам'ятаю. Футболісти забезпечувались житлом. Я був не виключенням, від керівництва  команди отримав квартиру на вул. Братів Хоткевича, у новозбудованому будинку. Місто мені дуже  подобалось, своєю компактністю та зручністю.

Ви згадали, що останній свій матч у складі івано-франківської команди провели проти «Карпат», за які у своїй кар'єрі не зіграли жодного матчу.

Саме так. Як відомо я народився на Львівщині, як кожний хлопчина  мріяв грати за «Карпати», які є гордістю західного регіону України.  Однак життя так розпорядилося, що основні футбольні звитяги  чекали  мене  у «Дніпрі», куди я потрапив з Івано-Франківська.

Свого часу, мене запрошували до Львова.  Пропонуючи не погані умови. На той час -  це квартира та авто. Все це в мене було у Дніпропетровську.  На той час  мені хотілось грати у футбол, як можна на найвищому рівні.  Саме  «Дніпро» давав такий шанс. Насамперед,  у матчах із європейськими командами у розіграшах єврокубків.  

Проведені матчі у Кубку чемпіонів та Кубку УЄФА  - це у пам'яті на все життя. Неймовірні матчі із французьким «Бордо», якому в 184 фіналу поступились лише у серії післяматчевих пенальті.

Дніпро Дніпропетровськ- чемпіон СРСР 1983 року. Андрій Ділай п'ятий у верхньому ряді з права

Хоча, все ж міг зіграти за «Карпати».  В кінці 1987 року,  керівництвом львівської команди велись переговори із Володимиром Олексійовичем Емцем, який на той час очолював кишинівський «Ністру».   Я. із Володимиром Олексійовичем  постійно  підтримував спілкування. В одній із розмов, він розповів про такий варіант та спитався чи я би погодися переїхати до Львова.  Але не судилось.  В кінці того ж , року Володимир Емець пішов із життя…

Ви вже друге в  Івано-Франківвську, на турнірі пам'яті свого товариша Віктора Клим'юка?

Наразі проживаю  у рідному  у Сокалі. Івано-Франківськ не далеко ж.   На запрошення його сина Андрія, відвідую  Івано-Франківськ, під час  турніру пам'яті його батька, мого товариша як у футболі, так і у житті.

Такі турніри це насамперед пам'ять тим кого не має з нами. Як кажуть людина живе доти, поки про неї пам'ятають.  Це лише можна вітати

зліва напрвао:  Ярослав Думанський, Андрій Ділай, Олександр Микулець та Олег Руденський

До того ж. завжди приємно бувати там, де проходили твої футбольні роки, де доводилось грати у свою улюблену гру.

Прикро, що в Івано-Франківську ніяк не добудуть центральний стадіон. Місто, із цікавою та самобутньою історією,  заслуговує на належну футбольну інфраструктуру.

Ось, поряд з ним, побудували   новий стадіон із  штучним  футбольним покриттям, а він вигляд має не кращий за центральний стадіон, який будується ще з часів СРСР. 

Весь понищений та  занедбаний, і це  при тому, що його здається не давно таки  збудували.  Довелось чути, що побудували для занять футболом для дітей, а вони не  в змозі на ньому проводити необхідні навчально-тренувальні  заходи,  оскільки цю спортивну споруду  перетворили  у комерцію. Прикро.


Володимир ОМОМ

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


10.05.2019 Володимир Омом 2010
Коментарі ()

Çàãðóçêà...
12.06.2019
Антикорупційна платформа

На ринку ремонту доріг можуть конкурувати підприємства, які мають сучасну техніку, використовують сучасні технології, мають досвід роботи та кваліфікованих працівників.

358 2
11.06.2019
Тетяна КІНДЮХ

Укріпити все. І бажано взимку. На Верховинщині із 36 природоохоронних заходів, гроші на які за останні три роки виділяли з обласного екологічного фонду...

531
05.06.2019
Ростислав Ковтун

Так на Прикарпатті діє унікальний проект - «Родинна реабілітація учасників АТО». Ця авторська психологічна програма розроблена для родин з досвідом війн.

638
05.06.2019
Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА

Професійність, креатив, сміливість й навіть зухвалість, не заспокоєння минулими успіхами та стратегія сталого розвитку — це Міжнародний фестиваль мистецтв «Карпатський простір» у Івано-Франківську.

351
30.05.2019

На Франківщині триває реформа сільської медицини. Крім нових амбулаторій, передбачено і нові автомобілі для медиків. В області вже закуплено 25 позашляховиків Renault Duster.

976
29.05.2019
Олена Британська

Ми розпитали, коли завершиться оновлення території міського озера, про капітальні ремонти вулиць, ОСББ, пішохідні фонтани, втрачені мільйони та доставку померлих.

2427

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

272

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів.

493

Сто років тому внаслідок закінчення Першої світової війни почалося небачене раніше переформатування Європи...

450

Ми живемо за часів швидких змін. Смисли легко – й, здається, безтурботно – переливаються у нові форми.

1712 2
06.06.2019

Щодня на Землі з'являється все більше доказів присутності прибульців.

573
25.05.2019

Вже другий тиждень мешканці Івано-Франківської області страждають від грозових дощів, граду та підтоплень.

34231
20.05.2019

 Уфолог Скотт Уорінг опублікував на своєму сайті новий матеріал. 

931
02.06.2019

Лікар Ендрю Ньюберг, професор університету Томаса Джефферсона в США провів дослідження МРТ і визначив, що молитва і медитація дійсно мають велику силу.

764 1
01.06.2019

Її створили 47-річний столяр Дмитро Фаринович та 37-річний дизайнер Володимир Сандалович.

865 5
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

494 1
15.06.2019

Рекламний щит, котрий розміщений на Вічевому майдані, повідомляв, що Оксана Савчук входить в команду Марцінківа.

2276
14.06.2019

Деякі слухали хіти ОЕ з дахів будинків. Як зазначив Вакарчук, концерт не є політичною агітацією.  

1834
14.06.2019

Металева стружка, скляні блоки та залишки труб. Думаєте, що все це сміття і непотрібні відходи?

569
14.06.2019

День на роверах: цієї п'ятниці чиновники міської ради Івано-Франківська пересіли на велосипеди.

1464