"Цим підкреслюємо, що ми є українці. Це є якраз наш код. Як вишивка, так і сам орнамент на ґердані, на "силянці" має свій код, свій орнамент і свою символіку", — говорить організаторка дійства Марія Чулак.
Дев'ятирічна Сніжана Александрук привезла ґердани з Брустурів. Дівчинка працювала над своїми виробами місяць.
"Я побачила в Інтернеті такі браслетики й захотіла спробувати. Дідо зробив мені станочок і я почала плести", — каже Сніжана Александрук.
З Косова приїхала показати свої прикраси Ілона Сорохан з подругами. За словами дівчинки, ґердан посідає особливе значення у її родині.
"Ґердан для мене — це не лише національна прикраса, але й оберіг. Сьогодні я одягла ґердан моєї мами. Тішуся тим, що маю таку національну прикрасу", — говорить Ілона Сорохан.
Голова Косівського осередку "Союзу українок" Анна Богдан приїхала у Прокураву у ґердані, якому понад сто років. Цей виріб їй подарувала Марія Чулак старша, яку вважають однією з основоположниць мистецтва плетіння ґердану.
"Мама, яка відправляла дітей на війну, робила ці прикраси і просила Бога, щоб діти чи чоловік поверталися звідти живими. При її створенні промовлялася молитва", — розповідає Анна Богдан.
Як правильно підібрати ґердан, на фестивалі підказувала Галина Кутащук із Криворівні.
"Це — індивідуально, бо кожен має свій смак: дехто обирає прикрасу до вишиванки, дехто — до звичайної сукні. Є, що підбирають до кольору очей. А є таке, що просто подобається й одягає на шию", — пояснює Галина Кутащук.
Встановлений у Прокураві рекорд експерт Національного реєстру рекордів України Павло Горішевський називає унікальним.
"Наймолодшій учасниці, як мені вже показали, — чотири тижні. Але я більше познайомився з тією, якій вже три місяці", — каже Павло Горішевський.
До переліку немайнової культурної спадщини України ґердани внесли 12 липня 2023 року. За словами організаторки фестивалю "Кольорові пацьорки" Марії Чулак, встановлений рекорд буде одним з кроків до внесення гуцульського аксесуара до спадщини ЮНЕСКО.
