Різношерста рада. Хто матиме найбільший вплив в Івано-Франківській облраді

 

/data/blog/92616/96308a158fd4fc667808aa9ae40fc5b9.jpg

 

Івано-Франківщина обрала облраду. Не зовсім нову, радше – оновлену. Тепер обранці до 30 листопада мають визначитися, чи не змінилися їхні наміри та пріоритети, після чого обласна виборча комісія проведе першу сесію Івано-Франківської обласної ради VII демократичного скликання.

Найсуттєвіші зміни у облраді – це кількість депутатів. Замість 114 мандатів тепер передбачено лише 84, хоча кількість крісел у залі для засідань навряд чи зміниться, пише Репортер.

Згідно із результатами голосування за кандидатів у депутати до Івано-Франківської облради, у вже не найновіших кріслах сидітимуть 23 представники від БПП «Солідарність», 18 – від ВО «Батьківщина», 16 «свободівців», 12 «УКРОПівців», вісім делегатів від «Самопомочі» й сім – від «Волі». Серед обраних до ради найчисельнішу категорію становлять різного роду директори – 24 людини. Представляти свої інтереси прикарпатці довірили також чиновникам (15), працівникам освітньої галузі (14), підприємцям (12), лікарям (6) і юристам (2). Семеро обраних працюють в інших сферах, а четверо офіційно є безробітними.

З часом новоспечені депутати заявлятимуть про створення фракцій у обласній раді та оберуть з-поміж себе її голову.

 

Шкура невбитого ведмедя

 

Ймовірних кандидатур напосаду голови облради є декілька. Наприклад, її теперішній очільник, «свободівець» Василь Скрипничук. Їздячи в зону АТО, Скрипничук, як він сам стверджував, «виконував покладені на нього обов’язки» і «згрібав листя», чим, напевно, намагався показати свою наближеність до простолюду та проукраїнську позицію. Щоправда, конкуренцію уже немолодому Скрипничуку складає інший «свободівець» – Олександр Сич, який також має досвід керування радою. Обшуки у квартирі Сича напередодні виборів додали йому авторитету серед колег і рейтингу серед виборців.

Також на голову облради «сватають» теперішнього очільника ОДА Олега Гончарука, який отримає мандат депутата від «Солідарності». Аби Президент був задоволений, Гончаруку треба домовитись із членами інших фракцій, але хто замінить чиновника на посаді, в кулуарах обговорюють уже зараз.

Згадаємо і про першого заступника голови облради, за якого «проголосувало купа людей» – Олександра Левицького.

«Там встав якийсь художник, я його перший раз бачу в житті, дякувати Богу… Та при всій повазі, чуєш – за мене проголосувало купу людей, чоловіче Божий, – а ти помовчи, будь ласка!», – не так давно емоційно виголошував Левицький, чим прославився і запам’ятався.

«Купа людей» підтримала Левицького і цього разу – майже п’ять тисяч виборців і партія «Батьківщина» зробили його депутатом.

Зважаючи на те, що «Свобода» і УКРОП перед виборами міського голови почали симпатизувати одна одному, то боротьба за крісло очільника обласної ради буде серйозною.

Один із новообраних депутатів на умовах анонімності розповів «Репортеру», що більшість в облраді, найімовірніше, створять фракції «Батьківщина», «Свобода», УКРОП і, можливо, «Самопоміч», які й ділитимуть посади у відповідності до кількості депутатських мандатів. За словами депутата, пріоритетною кандидатурою на посаду голови є Олександр Сич, хоча конкуренцію йому може скласти Василь Гладій – перший кандидат у списку «Батьківщини».

«Проте для Олега Гончарука дуже важливо, аби більшість у раді мала «Солідарність», – каже анонім. – Я так розумію, що Гончарук обіцяв керівництву партії більшість у раді й міського голову. Він перший розпочав перемовини і навіть намагався очолити цей процес. Але домовляються у Києві, тому схоже на те, що нинішньому голові ОДА доведеться шукати собі роботу».

 

Бюджет треба відкривати

 

Теперішній і майбутній депутат Сергій Адамович вважає, що новий склад обласної ради буде мозаїчним і саме тому досягати консолідованих рішень стане важче.

«Першочергове завдання для нас – відкритість використання бюджету. Конкурс проектів місцевого самоврядування треба модернізувати, залучивши до експертної ради представників громадських організацій і звичайних мешканців області. Так можна уникнути лобіювання інте­ресів, – упевнений Адамович. – Громади майже нічого не знають про конкурс та його умови, а тому потрібно проводити просвітницьку роботу серед органів місцевого самоврядування».

За словами депутата, теперішній розподіл бюджету – це лобіювання депутатами інтересів своїх виборчих округів. Натомість обласна рада має дбати про інфраструктурні проекти і концентрувати зусилля – будувати нові оздоровчі табори, мости чи які-небудь інші об’єкти, що сприятимуть зростанню добробуту населення, каже Сергій Адамович.

«Дороги і статус прикордонної області – це дві складові, які дозволять Прикарпаттю здійснити економічний стрибок», – переконує Ольга Федишина, яка буде депутатом облради уперше.

Вона впевнена, що залучення інвестицій, відкриття Румунського переходу, контроль за якістю ремонту автодоріг і використанням бюд­жетних коштів – мають бути пріоритетами діяльності облради.

 

Корабель пливе

 

«Чекаємо до кінця місяця, поки обрані депутати мають право писати заяви або відмови. Реєстрація передбачає, що обрання не означає автоматичного отримання статусу депутата. Треба прийти до ОВК і визначитись.

«Для прикладу, Руслан Марцінків, якого обрали і міським головою, і депутатом облради, може прийти до нас і написати відмову від мандату», – говорить голова Івано-Франківської ОВК Віталій Юрчишин.

За його словами, перша сесія облради має відбутися напочатку грудня, як того вимагає закон.

«Усе залежить від процесу реєстрації. Аби провести першу сесію, необхідна згода 2 / 3 кількісного складу ради. Наразі заяви написали близько 30 обраних депутатів», – каже Юрчишин.

Поки триває процедура реєстрації, триває і процес переговорів між політичним партіями. Сподіваємось, що вже на початку грудня усе стане на свої місця й депутати Івано-Франківської облради гідно представлятимуть інтереси своїх виборців та області.

 

Микола Гурак

Репортер


23.11.2015 Микола Гурак 1614 0
Коментарі (0)

30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

769
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

594
22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1663
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2978
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2445
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2427

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

474

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

588

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1446

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1518
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

549
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

410
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

785
30.04.2024

Християни освячують пасхальні традиційні страви, про котрі чітко згадує священник у часі освячення, зокрема м’ясні та молочні. Кошик можна прикрасити барвінком і вишитим рушником.

176
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

279
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26914
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

743
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

306
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

304
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

629
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

991 1
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

830