Як сто років тому у Станиславові поляки вчили українську мову й брали приклад з українців

 

Оголошення щодо навчання дітей української мови, «Кур’єр Станиславівський» від 4 вересня 1910 р.

 Оголошення щодо навчання дітей української мови, «Кур’єр Станиславівський» від 4 вересня 1910 р.

 

Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за «меседжами», які посилають нам оголошення в тогочасній місцевій пресі.

Сучасні іванофранківці сприймають рідне місто виключно як українське, але так було не завжди. Сто років тому більшість населення Станиславова складали поляки і євреї. Згідно зі «списком людності» за 1911 р., у місті проживало 30% (9065) римо-католиків, тобто поляків, 18,5% (5624) греко-католиків, тобто українців, 50% (15 161) євреїв і  1,5% (487) чоловік інших національностей і віросповідань. Разом кількість населення становила 30 337 чоловік.

Українці все ж відігравали значну роль у житті міста, хоча й були в меншості. Польськомовна газета «Кур’єр Станиславівський» закликала батьків-поляків подбати про те, щоб їхні діти у школах вивчали українську (чи як тоді казали – руську) мову. «Навчаймо польських дітей по-руськи. До батьків і опікунів-поляків звертаємося з зауваженням про те, щоби записуючи своїх дітей до середніх шкіл, казали їм вчити руську мову, знання якої виявляється сьогодні необхідним для всіх, особливо для службовців. Русини зараз мають над нами велику перевагу, адже володіють однаково добре як руською, так і польською мовами. Знання руської мови сьогодні для кожного поляка у східній частині краю є важливішим і кориснішим, ніж знання англійської чи французької».

Частина галицьких українців називала себе русинами, інша частина – українцями. Відповідно й мову одні називали руською, а інші українською. На цю тему серед українців велася дискусія, й навіть було проведено опитування у вигляді анкети. В ході опитування назва «Русь» отримала незначну перевагу перед «Україною». Свій вибір опитувані аргументували тим, що назва «Русь» є значно старішою й більш відомою. Проте це не поклало край двозначності, і частина галицьких українців так і не погодилася називати себе русинами. Щодо офіційної документації, то тут двозначності було покладено край. В офіційних інстанціях Австро-Угорській імперії українців називали рутенами (нім. Ruthenen).

Незважаючи на дилему «Русь чи Україна?», галицькі українці були дуже згуртованими й патріотичними. Це видно навіть з такої, здавалося би, дрібної речі як благодійні купони в крамницях.  В 1911 р. українські патріоти поширили в місцевих крамницях і ресторанах благодійну акцію, при якій усі охочі сплачували 2% від вартості придбаних товарів чи страв на потреби українського народного фонду. При цьому платнику видавався спеціальний купон. Подібну акцію запровадили в себе й поляки – звісно, уже на користь польських народних організацій. Як розповідав «Кур’єр Станиславівський» зі слів місцевого ресторатора, не було жодного (!) гостя-українця, який настійливо не вимагав би принести йому купон, щоб долучитися до акції. Серед поляків же благодійні купони не користувалися такою популярністю. «Беремо собі приклад з руської енергії, послуху й почуття обв’язку там, де мова йде про їхні національні інтереси» – закликала газета польську громаду міста.

Бували й випадки, коли патріотизм галицьких українців опускався до рівня дріб’язковості. В 1907 р. директор української гімназії Микола Сабат повісив на стіну в своїй канцелярії польський календар, і це викликало обурення в певних радикально налаштованих осіб. Львівська україномовна газета «Діло» закликала директора дбати, щоб «руський заклад науковий задержав і з верха характер чисто руський».

Українська гімназія в Станиславові

 

На відміну від наших предків, у нас вже немає потреби дискутувати про те, русини ми чи українці. Головне – брати з них приклад  і бути патріотами завжди, а не лише в День Незалежності.

 

Олена Бучик


24.08.2015 913 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

679
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1943 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1134 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

558
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6905 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11400 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

339

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1085

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1117

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1112
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

75
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

287
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1085
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

755
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2952
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4446
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18444
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

78
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

326
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

355
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

666