Юрій Андрухович про російське зомбування в Карпатах

 

/data/blog/80733/8772751d3a65e0e9153e9aa46aed5917.jpg

 

Чергуючи на екрані Михалкова з Примаковим, російське телебачення досягало свого неминучого фізіологічного ефекту - я втягувався і звикав.

 

На вихідні потрапляєш у Карпати, а точніше в околиці Верховини. Інтернету в господарів немає, й це, вирішуєш, навіть добре. Треба ж, нарешті, спробувати, чи існує життя без Інтернету.

 

Чи витримаєш без нього майже дві довжелезні доби? Зате є телебачення, супутникове. І всі навколо дивляться російські телеканали. Українські деякі теж можна дивитись, але з російськими місцевому населенню якось звичніше.

 

Так я вирішую поставити експеримент над самим собою й дивитися те саме, що й тутешні люди. Мені вже, до речі, давно хочеться насолодитися легендарним Дмитром Кисельовим, про якого я чув стільки цікавого. З Кисельовим, відразу вам скажу, мені не пощастило - за дві доби чомусь не трапилося жодного його виходу, він лише промайнув у кількох заставках як солодка обіцянка феєричного недільного телевечора. До якого я в горах просто не дотягнув.

 

Однак разів вісім мені траплялися довгі й повчальні монологи Микити Михалкова - він, як завжди останніми роками, захищав простий народ від підступних і цинічних лібералів. І у нього це, як завжди, виходило. Я, щоправда, попервах так і не зрозумів сенсу аж настільки частих його появ на екрані.

 

Це ж усе-таки не Євгеній Примаков, який саме помер, і російському телеглядацтву стали посилено нагадувати про його ще недавнє існування - набір примаковських цитат був завжди один і той самий і мав свідчити про неабияку масштабність новопереставленої постаті.

 

Михалков проте був не тільки живий, а навіть і переповнений життєвими силами, дещо навіть надміру, наче котрийсь із третьорядних персонажів "Незакінченої п'єси для механічного піаніно", що її я колись передивлявся не без щирого захоплення.

 

Трохи згодом до мене дійшло: отак чергуючи на екрані Михалкова з Примаковим, російське телебачення досягало свого неминучого фізіологічного ефекту - я втягувався і звикав. На другу добу мені що без одного, що без другого вже робилось якось порожньо й незатишно.

 

У мене прорізувався умовний рефлекс. Ні, там, звичайно, були ще чудові інформаційні картинки про перемоги російського спорту на Європейських іграх у Баку. І привітання президента Путіна з тієї ж нагоди - "тріумфального", як сам він його назвав, виступу російської збірної.

 

І ще цілий ряд усяких дуже оптимістичних або просто симпатичних сюжетів про чергові успіхи в "імпортозаміщенні", арктичному судноплавстві, вітчизняному книговиданні та про майбутнє російської космонавтики.

 

З-за кордону ж долітали суцільні зойки і стогони: Туніс із його закривавленими пляжами, Тайвань із вибухами в аквапарках, Греція з неминучим дефолтом, розгублений і вже напіврозвалений антиросійськими санкціями Євросоюз. Світ поза кордонами Росії здавався просто жахливим, сповненим небезпек, таємних течій, нищівних планів і самовбивчих намірів. І в ньому, звичайно, своє особливе й почесне місце посідав наш рідний "Юго-Восток" (перепрошую, я справді не знаю, як це перекладається українською - ну не "Південно-Схід" же!).

 

З російських телерепортажів виникало щось цілком протилежне до моїх уявлень про перебіг теперішнього збройного конфлікту. А саме: це наші, тобто ЗСУ (коли не американці), не перестають поливати вогнем "своїх же громадян", це вони методично ламають перемир'я, так потрібне "ополченцам" і простому мирному народові для того, щоб хоч би перевести подих.

 

Відповідні кадри й коментарі повинні були не залишити й тіні сумнівів у злочинах "хунти". Мені стало цікаво, на котрий день такого телебачення його пересічний глядач утомлюється чинити опір абсурдові і здається на ласку зомбування.

 

Тим більше, що згодом на екрані виникло кількагодинне політичне шоу, де "наша тема" знову була в центрі, а ведучий з модним нині вірменським прізвищем просто-таки блискуче заганяв у кут якихось безпорадних і непереконливих захисників "київського режиму". Складалося враження, що навіть мікрофони в них працювали тихіше, ніж в їхніх опонентів.

 

Особливе ж мистецтво монтажу полягало в тому, що вони, ці "прохунтівські" учасники передачі, якось майже ніколи не мали що відповісти, а коли комусь із них це вряди-годи вдавалося, то це виявлялось якось уже цілком невпопад. І все це разом, уся, так би мовити, телепрограма дня залишала стійке враження надзвичайно ретельно спланованої атаки на свідомість.

 

Що ось ніби стільки хороших і різних передач і таке різноманіття думок та настроїв, а насправді - одна суцільна атака чи, якщо хочете, суцільний електронний теракт. А тому й рейтинг у декого вже - ого-го! - цілих вісімдесят дев'ять. Тріумфальний, можна сказати, рейтинг, куди вже далі. І лише зовсім пізно (в Москві була, здається, друга або й третя ночі) програмні жартівники запустили фільм, який зненацька все поставив на місце - стару і добру "Кін-дза-дзу!".

 

І я подумав, що не все так безнадійно й сили опору таки визрівають ночами. Тільки от пацаки у переважній своїй більшості вже спали, сумирно посопуючи у дзвіночки.

 

Юрій Андрухович, спеціально для DW


02.07.2015 920 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

659
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1911 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1127 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

550
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6901 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11391 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

331

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1068

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1112

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1106
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

275
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1078
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

845
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

745
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2946
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4438
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18437
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

316
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

350
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

660
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

766