Forbes: Глава Electrolux у Центральній і Східній Європі: Варіант із продажем заводу в Івано-Франківську ми не розглядаємо

 

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем

Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»

 

Адам Ціх – про реалії та перспективи компанії в Україні, специфіку інвестиційного клімату та наслідки «панічних купівельних атак» для ринку
 

Адам Ціх (Adam Cich) почав свою кар'єру в Electrolux 1996 року на посаді менеджера з продажу. А 2010-го він уже був генеральним директором «Electrolux Польща». Із квітня минулого року Ціх як генеральний директор Electrolux у Східній і Центральній Європі став відповідальним за розроблення та реалізацію стратегії продажів компанії у 25 країнах, серед яких – і Україна. 2011 року компанія запустила виробництво на заводі в Івано-Франківську.

 

В інтерв'ю Forbes Адам Ціх розповів про те, як компанія почувається в Україні, чому менеджери Electrolux мають намір зберегти свою фабрику в Івано-Франківську і як Україні досягти результатів Польщі.

 

– Чому і з якою метою ви вирішили купити фабрику в Івано-Франківську?

– Ринок Східної Європи був для нас цікавим із самого початку, і Україна стала сполучною ланкою між Східною Європою та ринками СНД. І, звичайно, сама Україна – це великий ринок з 45 мільйонами споживачів.

– 2010 року компанія оцінювала український ринок як один із найперспективніших у Східній Європі. Чи змінилася оцінка сьогодні?

– Треба розуміти економічну ситуацію, в якій ми нині перебуваємо. Але водночас ми знаємо, що ця ситуація і умови, в яких сьогодні опинилася Україна, – тимчасові.

П'ять років тому продажі розподілялися так: 80% експортували в Росію, решту 20% – в інші країни. А тепер усе навпаки: 20% – у Росію, 40% – в Україну, 40% – зовнішні ринки

Україна залишається для нас великим ринком, але на заводі в Івано-Франківську ми виробляємо техніку для ринків Центральної та Західної Європи.

В Україні ми ведемо два види діяльності: продажі, де реалізовуємо техніку, яку виробляємо на зовнішніх ринках, і завод у Івано-Франківську. Тобто продажі в нас складаються з продуктів, вироблених в Україні, і продуктів, що імпортуються. Аналогічно частину техніки з Івано-Франківська поставляємо в Україну, а частина йде на експорт.

Ми очікуємо, що в Україні цього року в нас буде невеликий «плюс», трохи вищий за нуль. Ринок просів. І в таких умовах бути незбитковим – хороший результат. Незважаючи на те, що ринок побутової техніки знижується на 40%, нам удається продавати лише на 20% менше. І українська фабрика збільшує обсяги експорту.

– Як виглядає структура експорту продукції, виробленої в Україні?

– П'ять років тому продажі розподілялися так: 80% експортували в Росію, решту 20% – в інші країни. А тепер усе навпаки: 20% – у Росію, 40% – в Україну, 40% – зовнішні ринки.

– Диверсифікація експорту пов'язана з санкціями проти Росії?

– Так, але друга причина в тому, що російський ринок пішов вниз. Водночас ми бачимо, що досягаємо успіху на українському ринку. Наша ринкова частка в Україні щороку зростає, і цього місяця вона становить 17–18%. А починали ми з 5%. Зростання пов'язане з асортиментом і нашою активною позицією на ринку.

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»
 

– Інвестуючи в Україну, ви говорили про п'ятирічну перспективу. Минуло вже чотири роки. Якою мірою вдалося повернути інвестиції?

– Протягом цих років ми і далі інвестували, змінювався напрямок діяльності та структура експорту. Усе це залишило свій слід, але ми не відходимо від п’ятирічного плану. Загальна ситуація трохи відсунула строки повернення інвестицій – до 7 років.

– Раніше ви говорили: не важливо, як далеко постачальник. Головне – конкурентоспроможність. Але потім ви запустили виробництво комплектувальних в Україні. Чим це зумовлено і скільки дало змогу заощадити?

На піку продажі збільшилися удвічі, але як тільки гривня дещо зміцнилася, продажі обвалилися у всіх гравців на 40–50%

– Це допомогло знизити транспортні витрати. Коли ми відкрили завод, багато комплектувальних поставляли з-за кордону. Але потім ми активно почали шукати українських постачальників, і у виробництві нашої продукції поступово зростала кількість українських комплектувальних. Цю стратегію ми застосовуємо у всіх країнах, де є наше виробництво. І якщо ми знаходимо постачальника, котрий пропонує якість і помірну ціну, то долучаємо його не тільки до заводу в Україні, а й до заводів на інших ринках.

– Чи відчуваєте ви на собі зарегульованість українського бізнесу? І що, на вашу думку, потрібно змінити в роботі українських органів контролю?

– Завжди можна знайти, на що поскаржитися, але в цілому ми задоволені бізнесом в Україні. Мінус у тому, що в Україні немає так званих [вільних] економічних зон, які б сприяли розвитку виробництва. Наразі ми цілком задоволені роботою місцевої влади в Івано-Франківську.

Водночас у таких країнах, як Польща, Румунія, Угорщина, існують економічні зони, куди ти можеш зайти як інвестор, – і інвестиційне бюро, наприклад, допомагає вивчити ринок, всіляко сприяючи твоїй роботі. Ти кажеш, що тобі потрібна інфраструктура, – і тебе всім забезпечують. У Польщі тобі кажуть, куди ти можеш вкласти свої інвестиції: вони просто беруть тебе за руку і проводять крізь весь інвестиційний процес. І тут [у відсутності такого механізму] негативна відмінність Україні. Є також проблеми в інфраструктурі. Це помітно, коли потрібно доправити продукцію з однієї частини країни в іншу.

СЕО Electrolux: Вариант с продажей завода в Ивано-Франковске мы не рассматриваем
Фото: Олександр Козаченко для «Forbes Україна»
 

– У зв'язку з девальвацією гривні взимку українці масово купували техніку. Ви відчули на собі цей процес? Як це позначилося на фінансових показниках?

– Так, це був купівельний бум. Але проблема була і з цінами, які «тікали» від споживачів. Ми збільшували ціни, але у фінансовому плані це був головний біль. Одна справа – отримати гривні, а інша – поміняти їх на євро. На піку продажі збільшилися удвічі, але як тільки гривня дещо зміцнилася, продажі обвалилися у всіх гравців на 40–50%.

– Чи змінилася ваша стратегія через війну на Сході?

Інвестора потрібно взяти за руку, провести по всьому процесу і сказати: ти тільки інвестуй, а ми для тебе всі двері відчинимо. І це має йти разом із вигідною фінансовою пропозицією: податкові канікули, навчальні курси для людей чи створення необхідної інфраструктури

– Як я говорив, у нас змінилася структура виробництва: Івано-Франківськ працює на Україну і Західну Європу. Але якщо відносини з Росією налагодяться, то я очікую, що продажі в Росії почнуть зростати. Варіант із продажем заводу ми не розглядаємо. Ми адаптувалися до ситуації і далі чекаємо на позитивний розвиток подій.

– Польща – європейський лідер із виробництва побутової техніки, 80% якої йде на експорт. Україну сьогодні часто порівнюють із Польщею. Що в Україні потрібно змінити для досягнення аналогічних результатів?

– Це багатогранне питання, розв’язувати яке потрібно спочатку зі створення, як я вже говорив, певного інвестиційного органу. Треба підготувати вигідну пропозицію для інвесторів і дати гарантії, що йому буде легко зайти в країну. Інвестора потрібно взяти за руку, провести по всьому процесу і сказати: ти тільки інвестуй, а ми для тебе всі двері відчинимо. І це має йти разом із вигідною фінансовою пропозицією: податкові канікули, навчальні курси для людей чи створення необхідної інфраструктури. Саме це певним чином і стало однією з причин успіху Польщі.

Також важлива наявність вільних економічних зон. Наприклад, у Польщі там, де багато безробітних, таку зону створюють, щоб «заманити» інвестора.

– Яким ви бачите український ринок у майбутньому? Чи заплановано інвестиції в розширення виробництва?

– Сьогодні можливі всі сценарії розвитку. Але це однозначно не закриття заводу чи зниження виробництва. Про це ми навіть не думаємо. Дивитимемося, як розвивається ринок. Ми перебуваємо в досить унікальній ситуації, адже люди не перестануть готувати і прати, і в якийсь момент ринок відновиться.

 

Forbes.ua


29.05.2015 1294 0
Коментарі (0)

10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1966
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1864
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1861
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

5517 48
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2156 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1514

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

748

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

802

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1004

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

1007
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1774
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3686
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10261
17.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26152
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10190 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7718
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

901
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

212
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

267
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

386
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1280
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

887