Лідія Анушкевичус: Я готова працювти як волонтер, як громадський діяч, але не як політик

 

 

В Івано-Франківську Лідію Анушкевичус знають як підприємця і дружину міського голови. Нині вона - активний громадський діяч, ініціатор створення волонтерського руху "Свій за свого". Вже третій місяць вона разом із небайдужими франківцями крок за кроком допомагає нашим військовим на сході.

 

Кореспондент "Фіртки" поспілкувався з Лідією Анушкевичус про волонтерcьких рух, допомогу бійцям АТО, політику і коли в Україні буде мир.

 

Лідіє Ярославівно, як виникла ідея волонтерського руху «Свій за свого» і з чого усе починалося?

Почалося з моєї зустрічі з Юрієм Романюком. У нього були списки необхідних речей для 5 батальйону тероборони. Я взяла один список із господарськими речами – це мені було найближче, бо знала де що можна купити по хорошій ціні, і почала працювати. Разом з Зіною Іванівною Федорук і Наталею Фітель ми з допомогою небайдужих людей за два дні опрацювали майже всі пункти того величезного списку і самі відвезли допомогу в Делятин. Тоді зрозуміла що маю потенціал, досвід і фінансові можливості, працювати заради громади.

 

Тобто, почали ви свою роботу з допомоги 5 батальйону. Кому допомагаєте зараз?

Ми допомагаємо головним чином бійцям з Івано-Франківська і області. Працюємо адресно, персонально з людьми. Зібрати одного бійця коштує не менше 6 тисяч гривень – це рюкзак, одяг, взуття, перчатки, нарукавники, наколінники, тактичні окуляри, ліхтарик, бінокль, ножик, аптечка та інші необхідні дрібниці. Все підбираємо індивідуально, відносно військової спеціальності солдата.

Внутрішні війська, рота охорони аеропорта, вертолітна бригада, Беркут, Грифон, Аьфа, льотчики, прикордонники, добровольчі батальйони Азов, Айдар, .... Кому ми тільки не допомагали. Допомогали 4 Батальйону Національноі гвардії. Область купила бронежилети і каски. Місто - радіозв'язок і взуття. Наша волонтерська група проплатила військову амуніцію. Інші благодійники закупили форму. Це була грамотна системна робота командира батальйону Сергія Шуляка з владою і волонтерами. Зараз допомагаємо 128 бригаді, що дислокувалися в Ужгороді. Там багато наших земляків, допомога їм надзвичайно потрібна.

 

Де ви знаходите волонтерів, які вам допомагають?

Небайдужі люди об'єднуються. Познайомились з Лесею Воробканич саме через спільне бажання допомогти нашим військовим. З її допомогою ми замовляємо кровозупинні засоби, жгути, медичні сумки, фільтри для очищення води, таблетки для очищення води, перескопи. Магазин "Ciao Cacao" на Бельведерській біля Галки потроху з гламурного магазину жіночого одягу перетворився в наш штаб. Дуже продуктивно працюємо з волонтерською групою Іринки Вруської. На прощах в Крилосі і в Погоні без її загвіздянських і франківських волонтерів, особливо невтомної Ольги Федорівни, заступника директора Загвіздянськоі школи, ми б не справились. Волонтерська група з НДІ ПАТ " Укрнафта" під керівництвом Віри Гаврилюк вже два тижні разом з нами на Патріотичних розпродажах. Гроші, які виділили на святкування Дня нафтовика, колектив витратив на тепловізор для 128 бригади. Ще одна надзвичайно активна група - група Іри Смоленської, фірма "Гіпократ". Аня Масляк і її чоловік Роман, сім'я Литвин і їхні друзі, Леся Федорук з подругами, Анжела Гупалюк, та зрештою і моя родина.

Останні вихідні засвідчили, що нас багато! Не знаю, чи можна назвати волонтерами нашу спілку художників, керівник Микола Якимечко. Напевно так, адже вже два рази гроші від аукціонів вони давали саме нашій волонтерській групі на закупівлю тактичних медичних сумок.

Михайло Король і його колектив, що спекли для нас 2,5 тисячі пряників.

 

Список вже надзвичайно великий. Боюсь когось забути. Наперед вибачаюсь, якщо когось не назвала. Активно почали допомагати земляки з США, Канади, Норвегії. Всім величезне спасибі!

 

"Свій за свого" - це ініціативна група. Назву отримали з легкої руки Андрія Фармуги, що віддав нам для роботи фейсбучну сторінку "Свій за свого", створену ще на Майдані. У нас є благодійний фонд «Оберіг», який вже працює багато років. Є рахунок, на який можна перерахувати гроші.

 

За час існування вашого волонтерського руху, на яку суму ви вже допомогли військовим?

Поки сума йшла до мільйона гривень, то я ще рахувала. Зараз це вже десь більше, ніж півтора мільйона гривень. З кожним днем сума збільшується. Ось і гурти "Пан Пупец" і "Фліт" організували концерт в приміщенні актового залу Прикарпатського університету. Гроші, вилучені з продажу квитків, хлопці всі до останньої копійки, віддали нам на закупівлю теплої білизни для солдат. Дякуємо їм.

 

Протистояння на Сході триває вже не перший місяць, так само і ваш волонтерський рух вже працює доволі давно. На початках легше було знайти гроші, ніж зараз? Чи нічого не змінилося і люди продовжують так само активно допомагати?

По-перше, ми не йдемо щораз до одних і тих самих людей. По-друге, Івано-Франківськ небідне місто. Потенціал наших людей дуже великий. Навіть в школах міста на Свято Знань замість квітів вчителям люди збирали гроші для підтримки наших бійців. Люди піднялися і гуртуються навколо сільної і неймовірно важливої справи. Крім того ми дещо змінили принципи своєї роботи -  вирішили самотужки заробляти гроші на різноманітних акціях і розпродажах, а не просто ходити і просити. Ініціатором такого підходу до справи була Леся Федорук, яка вперше запропонувала провести акцію з ресторанами. І це виходить. Ми ні від кого не залежимо, крім як від громади міста. Дякуємо всім, хто нам допомагає.

 

Що зараз, у першу чергу, просять військові?

Практично перелік той же – медикаменти, оптика і амуніції. Хлопців обстріляли, вони втратили те, що було. Потрібно заново закуповувати. З медикаментів, в першу чергу, кровоспинні засоби. Йдуть холоди – потрібна термобілизна, теплі куртки. Коли солдат буде вбраний, як справжній воїн, у нього буде зовсім інший внутрішній стан.

 

У той час, коли керівництво держави не може здійснити закупівлі через різноманітні тендерні процедури, фактично пересічні українці забезпечують армію. Так повинно бути?

Моє переконання - розвинутий волонтерський рух вказує не на слабкість держави, а на розвиток громадянського суспільства. За часів СРСР у нас було викорінено поняття громадянського суспільства. Люди звикли, що за них усе робить держава. В США, наприклад, волонтерський рух надзвичайно розвинутий. Є внутрішня потреба людей віддати частину свого часу, коштів на громаду. Зараз є чітке розуміння того, що кожен з нас повинен щось зробити для держави. Так повинно бути. Те що працюють волонтери – це нормально. Інша справа, що ми не можемо купляти зброю і керувати військами. Тут починаються питання до керівництва держави і до керівництва АТО. На своєму рівні ми свій фронт закриваємо. Але і держава на своєму рівні повинна працювати продуктивно. Поки що ми цього не бачимо. Бачимо багато помилок і відкритої зради. У мене особисто до військового керівництва дуже багато питань. Можливо, незабаром я зрозумію, що однією теплою білизною займатися не зможу. Ті хлопці, яким я допомагала і допомагаю, повертаються і починають мені ставити запитання. Думаю, що я буду готова йти і задавати ці питання керівництву держави.

 

Які ще проекти плануєте реалізувати?

Працюємо над створенням фонду, що буде займатися лікуванням і реабілітацією поранених. Це непроста дороговартісна і необхідна справа. Безпосередньо фондом займається Зіна Іванівна Федорук і Наталя Перцович. Роботу плануємо організувати так, щоб створити стабільний бюджет фонду. Потрібно об'єднати небайдужих людей, що зможуть жертвувати посильні внески щомісяця. Україну очікують чергові парламентські вибори.

 

Ви не плануєте йти у велику політику?

Я дуже важко сприймаю політичні лозунги. Я готова працювати як волонтер, як громадський діяч, але аж ніяк не як політик, бо не можу заставити себе бути у вузьких рамках тієї чи іншої політичної сили.

 

Як сім'я ставиться до вашої такої активної громадянської позиції?

У мене вже виросли діти. Абсолютно не шкодую, що свого часу 12 років віддала їхньому вихованню. Результат - сімейний бізнес можу спокійно довірити їм. Чоловік підтримує і допомагає мені, для мене це надзвичайно важливо. Поважаю свого чоловіка за те, що ніколи не був залежним ні від від політичних вождів, ні від олігархів і завжди допомогав людям. Зараз, в такий важкий час, відчуваю великий рівень довіри людей, саме завдяки його роботі.

 

На вашу думку, коли в Україні наступить мир?

Мені часто задають питання, коли все це закінчиться. Моя думка - війна закінчиться, коли ми станемо сильнішими, коли ворог зрозуміє, що має справу з сильною державою. Зараз ми всі повинні об'єднатися навколо цієї ідеї. Створення народноі арміі - одна з першочергових задач. Я щаслива, що своєю працею можу внести часточку в перемогу. Я оптимістка і вірю, що в нас все вийде.


11.09.2014 1623 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

650
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1893 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1123 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

547
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6898 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11380 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

326

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1062

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1107

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1102
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

271
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1073
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

843
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

737
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2944
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4432
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18435
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

306
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

346
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

658
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

764