Втеча з Донбасу: історія переселенця

 

 

Біженець.jpg

 

Усвідомлення того, що необхідно змінювати місце проживання, до Василя Угринчука, мешканця Донбасу, прийшло нелегко. Але коли перебувати на лінії вогню стало небезпечно для життя його дітей, вони з дружиною одразу спакували валізи та вирушили на Коломийщину, шукаючи притулку у своїх рідних.

Про те, з чим зіткнулася його сім’я дорогою в безпечне місце, як починатимуть нове життя і чи готові повернутися в свій покинутий будинок – переселенець розповів кореспондентам "Коломийських ВІСТЕЙ". 

Куди веде шлях…

Пан Василь познайомився зі своєю майбутньою дружиною на київському майдані під час Помаранчевої революції. Згодом переїхав у її рідне село, що Артемівському районі Донецької області. Подружжя виховує двоє дітей – 8-річну дівчинку та 5-річного хлопчика. Сім’я вела господарку, мала корів, свиней, але невдовзі були змушені їх продати, аби отримати бодай якісь кошти на перший період. Адже залишатися в рідному обійсті стало неможливо.

Василь зізнається, що останнім часом його сім’ю постійно переслідували страх, паніка та відчай, адже їхнім життям почали керувати україноненависники.

«Того дня ми їхали на ринок, була спека, тож я вдягнув свої жовто-блакитні шорти з тризубом та написом «Україна». Поблизу ринку знаходився штаб, де й засіли проросійські бойовики. Побачивши мою одежу, відразу показали своє невдоволення і в результаті я лежав обличчям в асфальт. Практично все українське дратує терористів, навіть українська мова. Почувши її, з тобою можуть зробити що завгодно.

Одного разу, мій сусід, проїжджавши зі своїм товаришем через блокпост, вигукнув «Слава Україні!», після чого його забили ледь не до смерті. Мабуть, врятувала його жінка, яка побачивши це, молила нелюдів, аби ті в свою чергу помилували чоловіка», – ділиться спогадами пан Василь.

«Ми застрибнули в останній вагон»

Російські «визволителі» потребували робочих рук, тому просто серед ночі забирали чоловіків з їхніх помешкань, змушували копати окопи, носити трупи після боїв тощо…

«Коли розпочалося справжнє безчинство, люди масово покидали оселі та виїжджали хто-куди. Ми ж вирішили їхати потягом до Коломиї, бо сам я родом з Коломийщини. Цілу ніч я не міг заснути, то був час, коли ми покинули Горлівку та прямували до Києва. Я почув чиїсь крики: то терористи розмовляли з провідниками. Але, на превелике щастя, все обійшлося, ми рушили далі…

Не так пощастило людям, які втікали попереднім потягом. Їх посеред поля «окупували» терористи, позабирали дівчат хтозна куди, повикрадали гроші та золото, а провідників, які намагалися зарадити цьому, «поламали». Це тривало понад 3-4 години. Ми ж застрибнули в останній вагон», – розповідає Василь.

 

«Тут своя атмосфера»

Василь з дружиною довго думали про те, як втекти із справжнього пекла. Адже усі блокпости тоді були підпорядковані терористам, а вся тамтешня міліція та прокуратура на боці загарбників.

Проросійські терористи роблять усе для того, щоб життя простих мешканців було нестерпним. Вони вміло використовують методи залякування, аби люди жили в постійному страху. Вони засідають в багатоквартирних житлових будинках, звідки здійснюють постійні обстріли, також підпалюють пшеничні поля, заміновують дороги тощо. А нещодавно підірвали нафтопереробний завод у Лисичанську.

«Там взагалі своя атмосфера. Місцеві бізнесмени мусять платити, а фермери віддавати свою техніку, аби вижити. Щоб збудувати блокпости, терористи відбирають у людей автомобілі. Особисто мене найбільше шокувало, коли побачив російського священика з рушницею...

Уся територія контролюється проросійськими бандитами, чеченцями та російськими козаками, які цього, власне, і не приховують. Вони озброєні найновішою зброєю, а я на цій справі, повірте, знаюся, адже свого часу служив у армії, потім ще й у відповідних підрозділах. Порівняно з ними, наша українська армія – «гола». А як відомо, на голому патріотизмі багато не повоюєш. Але, дякувати Богу, є волонтери, які ціною власного життя доставляють усе необхідне нашим солдатам».

Погляд у минуле

Щоб виграти цю війну, варто поглянути назад та зробити висновки, запевняє пан Василь. Також настав час визнати, що йде справжня війна, війна між Україною та Росією.

«Так, таке важко психологічно сприйняти. Люди заспокоюють себе, що на Сході України йде антитерористична операція. Але варто поглянути правді у вічі: яка це АТО? Це справжня війна! Варто було б довести Європі, що в цій війні зацікавленою вона повинна бути теж, і що українсько-російський конфлікт може стати великою бідою для усього Заходу. Адже зазирнемо у минуле: свого часу Європа не зупинила Гітлера, а що ще у Путіна у голові – ніхто не знає. Є «західняки», які стверджують, що, мовляв, нащо нам здався той Донецьк такою ціною? Можливо й так, але я впевнений: якщо не зупинити бойовиків зараз, то вони зажадають інших українських земель».

Четверта влада

Перш ніж окупувати якесь місто чи навіть селище, першочергово відключають українське телебачення, а натомість починають транслювати російське.

«Величезною помилкою нашої влади було проігнорувати «кісельовщину». Адже саме четверта влада сьогодні є могутньою силою для маніпулювання народом. Російське телебачення вміло веде пропаганду та зомбує людей. Зараз там, на Донбасі, залишилося дуже мало людей, які мислять тверезо. Натомість є багато таких, які звикли, щоб їм підносили усе на тарілці, тому їм дуже підходить заангажоване телебачення. Переконати таких людей у чомусь практично неможливо. Російські журналісти не дають їм змоги думати та аналізувати, – запевняє пан Василь. – Наприклад, якщо з’являється російське телебачення з камерою у якомусь, скажімо, районі, люди знають, що треба якнайшвидше розбігатися. Адже камера відразу налаштована у те місце, куди повинна влучити куля. Саме так роблять гарну картинку, як «фашистські хунти» луплять по своїх».

На думку пана Василя, «засоби масової інформації (які служать правді і тільки правді) мусять працювати активніше, адже йде неофіційна інформаційна війна. А щоб втлумачити правду людям зі Сходу, повинна втрутитися держава».

«Звичайно, таких людей, в чиїх головах одна «кісельовщина», знищити легше, але це не вихід; з боку держави повинна діяти бодай якась програма, яка б переконувала, що ми одна велика й єдина держава».

 

«Повернуся на Схід у якості нацгвардійця»

 

Рішення покинути рідну домівку далося Василеві з дружиною дуже важко. Але воно прийнято, тож зараз сім’я перебуває на Коломийщині.

«Коли ми приїхали сюди, я вперше посміхнувся за останній час. І коли це побачила моя донечка, теж щиро зраділа.

Я знаю, що адаптуватися буде нелегко, але майбутнього в Донбасі я не бачу ні для себе, ні для своїх дітей. Зараз постало питання знайти роботу, а що далі? А далі будемо жити, облаштовуватися та виховувати своїх дітей, любити Україну. На Схід повернуся у якості нацгвардійця».

 

ВІСТІ


31.07.2014 864 1
Коментарі (1)

Роман Брудр 2014.08.03, 17:03
Аж на сльози пробиває, не те що доля "Прикарпатьського батальону", котрих фактично голими кинули на мясо.
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

618
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1801 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1105 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

532
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6879 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11335 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

310

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1047

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1093

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1088
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

255
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1060
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

825
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

715
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

648
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2921
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4418
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18417
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

289
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

333
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

642
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

745