Чорнобиль та прикарпатці

Друга половина 80-х років для працівників органів внутрішніх справ Івано-Франківщини та усієї України стала періодом великих випробувань та напруженої праці.

 

Сумнозвісна аварія, яка сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, на тривалий період змінила розмірений ритм роботи численних трудових колективів, органів та підрозділів МВС і загалом населення нашої держави.

 

Волею службового обов’язку першими прийняли на себе удар атомного монстра черговий персонал АЕС та працівники пожежної охорони міст Прип’яті і Чорнобиля, для яких він став непередбачуваним іспитом на мужність, стійкість, героїзм і вміння професійно виконувати свої завдання в екстремальних умовах.

 

Потім було багато днів і ночей, тижнів і місяців важкої і небезпечної для життя і здоров’я людей роботи щодо ліквідації наслідків аварії та зменшення її шкідливого впливу на навколишнє середовище.

 

З перших хвилин після виникнення катастрофи працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття брали активну участь у ліквідації наслідків цієї жахливої аварії.

 

Підняті за сигналом тривоги, вони кинулись на бій з невидимим підступним ворогом. Вони, БОЙЧУК Михайло Степанович, ГРИШКО Дмитро Дмитрович, ГУРТОВСЬКИЙ Зіновій Миколайович, ДЗЕМ’ЮК Юрій Іванович, ІВАНЕЦЬ Петро Якович, ЄФІМОВИЧ Олег Миколайович, МАНДАР Михайло Михайлович, МЕНДЕЛЮК Іван Іванович, МАТУЛЯК Петро Ярославович, МИРОНОВ Микола Михайлович, МЕЛЬНИК Андрій Данилович, ТАРАСЕНКО Олександр Георгійович, РИБАК Іван Васильович, ОСІДАЧ Роман Степанович, КАСІЯНЧУК Василь Васильович, КОРИЗМА Петро Михайлович, КРЕЧКО Михайло Михайлович, КРУЛЬ Михайло Франкович, СЄРИЙ Ігор Павлович, СЕНИЧ Юрій Ярославович, ПРОКОПІВ Юрій Степанович, РОМАНЧИЧ Микола Миколайович, ( помер у 2005 році), ЯКОВИШИН Петро Володимирович, - це перші прикарпатські, тоді ще такі молоді, міліціонери, які з 26 по 30 квітня 1986 року стали на охорону громадського порядку в 30-кілометровій зоні навколо джерела біди і отримали невідомі дози опромінення.

 

Не було чіткого алгоритму щодо дій за даних обставин, та час вимагав від них негайних рішень. Тож часто доводилося діяти не за службовими інструкціями, а за велінням власного сумління і обов’язку.

 

Вони, ліквідатори тієї страшної катастрофи, досвіду та навичок боротьби з радіаційним лихом набули вже там, в Чорнобилі, залишивши на цій землі частку власного здоров’я.

 

Так, у книзі “ Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей ” головний оперуповноважений інспектор ГУКР МВС України підполковник міліції Калашник П.С., який на той час був заступником командира зведеного загону УВС Київського міськвиконкому в зоні аварії на ЧАЕС, розповідає, що вже менше, ніж за добу після евакуації міста Прип’яті, а точніше о 1 годині 20 хвилин 28 квітня, підлеглий йому слухач навчального центру УВС Київського міськвиконкому міліціонер Коломийського МВВС Івано-Франківської області старшина міліції Романчич М.М., виявивши пильність, винахідливість і сміливість, затримав під час патрулювання по місту та доставив до Прип’ятського міськвідділу раніше двічі засудженого З., який скоював крадіжки з спустілих квартир.

 

У складі 25-ї бригади хімзахисту Міністерства оборони протягом 48 діб – з 18 липня по 3 вересня 1986 року – у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС також приймав участь батальйон протипожежної служби Івано-Франківської області, сформований із військовозобов’язаних запасу Прикарпаття.

 

У ньому налічувалось 269 чоловік, в тому числі 10 осіб начальницького складу пожежної охорони та УВС області.

 

Наказом УВС Івано-Франківського облвиконкому від 16 липня 1986 року №062 командиром батальйону було призначено заступника начальника відділу пожежної охорони УВС області підполковника внутрішньої служби Романа Антонюка, а начальником штабу (він же заступник командира батальйону) – начальника відділення служби і підготовки ВПО УВС майора внутрішньої служби В.В. Павловича. Заступниками командира батальйону були: - з політико-виховної роботи – старший лейтенант внутрішньої служби Василюк Я.Д.; - з тилового забезпечення – капітан внутрішньої служби Горчилін В.С. Цим же наказом медико-санітарне забезпечення батальйону було покладене на начальника поліклініки медслужби УВС І.М.Чоповського (нині покійного) і лікаря-терапевта В.Ф.Андрусяка Основними завданнями Івано-Франківського батальйону протипожежної служби були дезактивізація приміщень і обладнання 2 реакторного цеху, 3-го та 4-го енергоблоків АЕС, забезпечення безперебійної роботи насосів і стрічкового транспортера, які подавали бетонний розчин на спорудження т.зв. саркофагу та стіни між 3-м і 4-м енергоблоками станції, гасіння пожеж та загорання на ЧАЕС, у населених пунктах і лісових масивах 30-ти кілометрової зони відчуження. Чорнобильська катастрофа ще тривалий період вимагала залучення значних сил для ліквідації її наслідків. Протягом 1986-1990 років із Івано-Франківської області з цією метою були відряджені більше 400 працівників органів внутрішніх справ, переважна більшість яких в екстремальних умовах виконувала різні завдання щодо здійснення охорони громадського порядку, недопущення та припинення злочинних проявів, охорони зони по її периметру, недопущення випадків проникнення злочинного елементу в евакуйовані міста Прип’ять, Чорнобиль та інші населені пункти, охорона державного та особистого майна, надання практичної допомоги при евакуації мешканців з населених пунктів, розташованих у 30-ти кілометровій зоні, організація роботи з розкриття та розслідування злочинів на території, де розміщені громадяни, які евакуйовані з 30-ти кілометрової зони, заходи з безпеки дорожнього руху у зоні аварії та прилеглій до неї території, контролю за протипожежним станом об’єктів та гасіння пожеж. 26 квітня 1986 року – ця чорна дата, що позначає одну із найтяжчих трагедій в історії України, провела у людській свідомості болісну межу, що розділяє наше буття на до і післячорнобильське.

 

Чорнобиль – біль України. І біль цей неперебутній. 25 років пролетіли над зболеною українською землею після планетарної Чорнобильської катастрофи. Ще й сьогодні ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки – це назавжди.

 

Кажемо, що від аварії на ЧАЕС в Україні постраждали 3,2 мільйона чоловік, серед них понад 1 мільйон дітей, і водночас розуміємо, що трагедія зачепила долю кожного українця, сколихнула життєве дерево українського народу і що ця лиховісна подія завжди об’єднуватиме усіх живих одними спогадами, одним сумом, однією надією.

 

Залишилася пам’ять, залишився біль, що пронизує серця тих, хто там був, і тих, хто через Чорнобиль зустрічає цьогорічний Великдень у смутку.

 

Згідно з архівними даними, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли участь 472 працівники органів внутрішніх справ Прикарпаття.

 

Станом на квітень 2011 на обліку служби медичного забезпечення УМВС перебувають 312 ліквідаторів, із них інвалідів -103. Перебуває на пенсії 296 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.

 

За час з 1986 року вже пішло з життя 55 чорнобильців, 24 з них внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Хотілося би розповісти про особистий внесок кожного з них у загальну, величезну за своїми людськими і матеріально-технічними затратами роботу щодо ліквідації наслідків аварії та зменшенню її екологічно-шкідливого впливу на довкілля. Адже в пам’яті усіх тих, хто брав тоді безпосередню участь у виконанні невідкладних і вкрай важливих завдань в особливих умовах, ці події залишаться на все життя. Чорнобиль для нас ніколи не стане минулим. Величний подвиг здійснили всі, хто брав участь у ліквідації наслідків вибуху на 4-му блоці Чорнобильської АЕС. З часів аварії залишилися в основному документальні свідчення, які сухою мовою дозволяють відтворити події тих днів. Однак саме це дає змогу показати справжнє обличчя учасників двобою – розбурханого атома, який в своїй люті намагався знищити все навкруги, та тих, хто став на перепоні його свавіллю, ціною власного здоров’я чи й життям заплативши за це. Ті, хто вижив в тому страшному пеклі, які зараз це усвідомлюють, нині діляться спогадами про пережите та побачене, розповідаючи правду про ті дні, не намагаючись її прикрасити.

 

І нехай ці розповіді дещо сухуваті: правда в основному такою і буває – без лакування, жорсткою та гіркою. У 25 роковини, котрі віддаляють нас від тих подій, поклик нашого сумління – скласти данину пам’яті героям і жертвам Чорнобиля. Всі працівники органів внутрішніх справ, котрі пройшли через горнило Чорнобиля, не лише очевидці лиха, яке чорним рядком вписане в історію, а й герої свого часу, мужність та героїзм котрих гідні бути увічненими.

 

Час лікує рани, та не повинен розгладжувати закутків нашої пам’яті. І нехай спомини про страшну квітневу ніч 1986 року, боротьбу з наслідками катастрофи стануть останніми жахливими сторінками в нашій історії…

 

Володимир Числов, директор музею історії міліції Прикарпаття, голова Асаціації спілки “Чорнобиль” ОВС Івано-Франківської області.


Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

638
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1862 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1118 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

542
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6893 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11373 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

322

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1058

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1101

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1097
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

267
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1069
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

837
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

730
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

653
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2939
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4426
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18428
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

297
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

342
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

653
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

758